22 листопада 2024 рокусправа № 380/5520/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (місце проживання: Львівська область, Самбірський район, с. Топільниця, РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 134250010960 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14 лютого 2024 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 з пенсію за вислугу років відповідно до пункту а) частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 07.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На час звернення за пенсією він досяг віку 55 років та мав загальний трудовий стаж 26 років 02 місяці 11 днів та спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років 17 років 00 місяців 06 днів. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 14.02.2024 №134250010960 йому відмовлено в призначенні пенсії з підстав недостатності страхового стажу станом на 11.10.2017. Позивач вважає таке рішення протиправним, що порушує право позивача на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою судді від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 05.04.2024 подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються, зокрема: робітникам локомотивних бригад і окремим категоріям працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років, за наявності на 11.10.2017 страхового стажу 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі чоловікам.
До стажу роботи зараховується період роботи на відповідних посадах згідно із Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 No583 (із внесеними змінами). Страховий стаж позивача становить 26 років 02 місяці 11 днів, в тому числі страховий стаж станом на 11.10.2017 становить 20 років 00 місяців 11 днів. Спеціальний стаж роботи становить 17 років 00 місяців 06 днів. За доданими документами до страхового та спеціального стажу враховано всі періоди. Згідно з поданими документами, страховий стаж станом на 11.10.2017 становить 20 років 00 місяців 11 днів, що є менше за необхідний, тому право на призначення пенсії за вислугу років на даний час відсутнє.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 05.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що пенсії за вислугу років згідно з нормами пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються за умови наявності станом на 11.10.2017 визначеного Законом №1788 спеціального стажу (вислугу років) За результатами розгляду доданих до заяви документів, до страхового та пільгового ОСОБА_1 зараховано всі періоди. Оскільки страховий стаж позивача станом на 11.10.2017 становить 20 років 00 місяців 11 днів, що є менше за необхідний, тому право на призначення пенсії за вислугу років на даний час у позивача відсутнє. Вважає рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області про відмову у призначенні пенсії правомірним та законним. Просить відмовити у задоволенні позову.
Від представника позивача 08.04.2024 надійшла відповідь на відзив. Крім цього 07.05.2024 представником позивача подано заперечення.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта.
Позивач 07.02.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про Пенсійне забезпечення».
За результатами розгляду вказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення №134250010960 від 14.02.2024, яким вирішено відмовити позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про Пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
В обґрунтування підстави відмови у вказаному рішенні зазначено, що відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються, зокрема: робітникам локомотивних бригад і окремим категоріям працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України після досягнення 55 років, за наявності на 11.10.2017 страхового стажу 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі чоловікам.
До стажу роботи, зараховується період роботи на відповідних посадах згідно із Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 No583 (із внесеними змінами). Страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 02 місяці 11 днів, в тому числі страховий стаж станом на 11.10.2017 становить 20 років 00 місяців 11 днів. Спеціальний стаж роботи становить 17 років 00 місяців 06 днів. За доданими документами до страхового та спеціального стажу враховано всі періоди. Згідно з поданими документами, страховий стаж станом на 11.10.2017 становить 20 років 00 місяців 11 днів, що є менше за необхідний, тому право на призначення пенсії за вислугу років на даний час відсутнє.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV доповнено пунктом 2-1 наступного змісту: «Особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тобто, пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення» страхового і спеціального стажу.
За змістом статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон № 1788-XII) одним із видів державних пенсій є пенсії за вислугу років.
Згідно зі статтею 51 Закону №1788-ХІІ пенсія за вислугу років встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на них. Їх особливістю є зменшення пенсійного віку, необхідного для призначення, а умовою для призначення - наявність, як правило, відповідного стажу роботи за спеціальністю.
Приписами статті 52 Закону №1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи.
Пунктом «а» статті 55 Закону № 1788-XII в редакції, що діяла до внесення змін Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі Закон №213-VIII) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII (далі Закон № 911-VIII), було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
З прийняттям Закону №213-VIII підвищено, зокрема, загальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, зокрема, визначених пунктом «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ, - 30 років.
Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 визнано неконституційними положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII.
Зазначені норми втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення з 04.06.2019.
Таким чином, починаючи з 05.06.2019 положення пункту «а» статті 55 Закону України №1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами № 213-VIII та № 911-VIII.
Відповідно, на день звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років як робітнику локомотивних бригад, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, (07.02.2024) пункт «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ встановлював, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років входять, зокрема, машиністи і помічники машиністів тепловозів та машиністи і помічники машиністів електровозів.
Зважаючи на те, що страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії за вислугу років (07.02.2024) становить 26 років 02 місяці 11 днів, спеціальний стаж 17 років 00 місяців 11 днів, а позивач на час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії досяг 55-річного віку, слід зробити висновок про протиправність рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
Протиправність відмови у призначенні пенсії за вислугу років та набуття позивачем відповідно до вимог чинного законодавства права на пенсію за вислугу років обумовлює про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-ХІІ з дати звернення із заявою про призначення пенсії, як це встановлено частиною 1 статті 45 Закону № 1058-IV.
Доводи відповідачів стосуються виключно відсутності у позивача страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, обчисленого станом на 11.10.2017, проте такі, на переконання суду, є помилковими, оскільки обчислення стажу без урахування рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 призведе до несправедливого та невиправданого обмеження права позивача на соціальний захист.
Таким чином, суд вважає, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Суд також звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 06.11.2023 у справі №240/24/21 дійшов висновку, що обмеження пунктом 2.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV врахування спеціального стажу, здобутого після 11.10.2017 для набуття права на призначення пенсії за вислугою років, є порушенням принципу юридичної визначеності та верховенства права.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 134250010960 від 14.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 07.02.2024.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 605 (п'ятсот п'ять) грн. 60 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: Львівська область, Самбірський район, с. Топільниця, РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 605 (п'ятсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан