25 листопада 2024 року № 320/36561/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправним та скасування висновку №68 від 01.03.2023, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що у повторно виданому свідоцтві про народження зазначено хибну дату народження позивача, зокрема допущено неточність у числі місяця народження та замість « ІНФОРМАЦІЯ_1» зазначено « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У зв'язку із наведеним, ОСОБА_1 звернувся до відповідач з метою внесення змін до актового запису про народження, однак отримав відмову у задоволенні такої заяви.
Ухвалою суду від 29.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, із відзивом до суду не звернувся.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з 25.05.2022 та фактично проживає у АДРЕСА_1 .
Маючи намір отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, позивач звернувся до уповноважених органів для його оформлення, проте під час первинної перевірки документів отримав відмову у прийнятті пакету документів з огляду на виявлені розбіжності щодо дати народження у поданих документах і відомостях, які містяться у відповідних базах даних.
Так, під час відновлення свідоцтва про народження, Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27 вересня 2022 року ОСОБА_1 видано повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що у вказаному свідоцтві про народження містився запис про те, що позивач народився « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
З тієї підстави, що дійсною датою народження позивача є « ІНФОРМАЦІЯ_1 », останній звернувся до Дарницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо внесення змін до актового запису про народження з метою виправлення дати народження.
Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано відмову - Висновок Nє68 від 01.03.2023.
Відмову аргументовано тим, що згідно актового запису про народження Nє29 від 31.10.1949, складеного виконкомом Безіменської с/р Козятинського району Вінницької області зазначено дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відомості про видачу довідки з полового будинку відсутні.
Вважаючи таку відмову органу державної реєстрації актів цивільного стану протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI (далі ЗУ № 2398-VI).
Відповідно до приписів ст. 2 вказаного Закону державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Положеннями ст. 22 ЗУ № 2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, за заявою особи, щодо якої складено актовий запис та за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011.
Так, приписами п. 2.13. вказаних Правил регламентовано, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:
2.13.1 рішення суду, зокрема, про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;
2.13.2 постанова адміністративного суду;
2.13.3 висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України.
У свою чергу, положеннями пп. 2.15.9 п.2.15 вказаних Правил передбачено, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази з урахуванням вказаних норм чинного законодавства, суд вважає, що відповідачем під час прийняття оскаржуваного висновку не було порушено вимог Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011.
Суд зауважує, що в обґрунтування позовної заяви позивачем не зазначено які безпосередньо норми вказаного законодавства було порушено відповідачем. Натомість, судом встановлено, що вимоги позивача щодо протиправності прийнятого відповідачем рішення обґрунтовані виключно його незгодою з висновком Дарницького ВДРАЦС у м. Києві ЦМУ МЮУ про те, що відсутні підтверджуючі документи дати його народження. При цьому, факт наявності розбіжностей у даті його народження, що зазначений в актовому записі №29 від 31 жовтня 1949 року та інших документах позивача, що були надані разом із заявою про внесення змін, останнім не заперечуються.
У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до приписів КАС України суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями встановлювати факти, що мають юридичне значення, у тому числі дати народження фізичної особи.
Згідно пункту 7 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Наразі питання встановлення відповідності дати народження заявниці наявним у неї документам не підлягає вирішенню шляхом внесення змін до актового запису про її народження.
Тож, позивачем у даному випадку було обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для прийняття рішення про відмову в позові. Крім того, судом встановлено, що відповідач діяв у відповідності, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені нормами чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст.ст. 139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат у даній справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.