м. Вінниця
25 листопада 2024 р. Справа № 120/11876/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Гайсинський РТЦКСП , відповідач) із позовом, в якому просив:
- визнати протиправним протокольне рішення №16 від 30.08.2024 р. щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ;
- зобов'язати видати довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки, оскільки доглядає матір, що є особою із інвалідністю II групи .
За наслідком розгляду заяви, рішенням комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.08.2024 року протокол №16 ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з підстав відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку згідно Додатку 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року, а саме, документів, що підтверджують неможливість іншої особи, яка не є військовозобов'язаною та яка зобов'язана за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю ІI групи здійснювати догляд за нею (документи щодо інвалідності такої особи, її потреби у постійному догляді, перебуванні під арештом (крім домашнього арешту), відбуванні покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
Із такою відмовою позивач не погоджується та вказує, що його мати проживає сама та окрім нього відсутні інші особи, які не є військовозобов'язаними. При цьому, позивач вказує, що відповідач самостійно мав би перевірити наявність інших осіб, які не є військовозобов'язаними і зобов'язанні утримувати його матір.
Відтак, на думку позивача, спірне рішення є протиправним.
Ухвалою від 13.09.2024 р. відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
21.10.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, 29.08.2024 року за вхідним №21224 до ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто звернувся громадянин ОСОБА_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаному, який має мати з інвалідністю II групи. До заяви ОСОБА_1 додав копії наступних документів: (паспорт громадянина України та РНОКПП ОСОБА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 03.07.1966 року; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 03.12.2014 року; паспорт громадянина України та РНОКПП ОСОБА_3 ; довідку до акту огляду МСЕК серії 2-18 АА №310727 ОСОБА_3 ; пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 ОСОБА_3 .
З наданих Позивачем документів до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та наявної в матеріалах справи інформації було встановлено наступне: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у Гайсинському РТЦК та є сином ОСОБА_3 , якій встановлено другу групу інвалідності безтерміново.
При цьому, згідно додатків наданих Позивачем до своєї попередньої заяви про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 31.07.2023 року за вх.№11814 було додатково встановлено наступне:
1) згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 09.06.1968 року у позивача є повнорідна сестра - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
2) згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00040985508 від 16.08.2023 року ОСОБА_4 після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_5 (шлюб було розірвано 27.10.1992 року);
3) ОСОБА_6 отримала громадянство російської федерації, що підтверджується паспортом № НОМЕР_5 від 14.06.2013 року; (3) 07.09.2001 року ОСОБА_6 повторно вступила в шлюб та отримала прізвище - ОСОБА_7 , що підтверджується «свидетельством о заключении брака, виданого отделом ЗАГС города Надым и Надымского района Главного управления ЗАГС администрации ЯНАО, поселок Пангоды».
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Відповідач вказав, що зважаючи на те, що у ОСОБА_3 є донька, яка не є військовозобов'язаною, є працездатною та зобов'язана здійснювати догляд за матір'ю в силу ст. 172, 202 Сімейного кодексу України; не є особою з інвалідністю, не потребує постійного догляду, не перебуває під арештом, не відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, комісія відмовила в наданні відстрочки з підстав не надання достатніх та належних доказів неможливості доньки ОСОБА_3 здійснювати її утримання та догляд, зокрема, підтвердження інвалідності таких особи, їх потреби у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
05.11.2024 р надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що його сестра більш як 27 років проживає в рф та не бажає повертатись в Україну, відповідно, не може здійснювати догляд за матір'ю. Також вказав, що норми СК та іншого законодавства не розповсюджуються на його сестру, адже остання не є громадянкою України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд у своїх висновках виходить з наступного.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регламентуються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 цього Закону (в редакції чинній на час подання заяви позивачем про надання відстрочки) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, серед інших, військовозобов'язані які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Отже, на час подання позивачем заяви про надання відстрочки військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі) - не підлягають призову на військову службу.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок № 560) та визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період та процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п. 56 - 58 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.
Згідно Додатку 5 Порядку №560 визначено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно даного Переліку визначено , що право на відстрочку мають які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Також визначено документи, що підтверджують право на відстрочку, зокрема ;
1) для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи :
- один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
- заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;для особи, яка потребує догляду,
2) для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи:
- документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
При цьому, суд вказує, що Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, що умовою для надання відстрочки військовозобов'язаному, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати або за наявності таких, однак, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі) .
Спірним у даній справі є право позивача на отримання відстрочки від мобілізації за наявності матері ІІ групи інвалідності, яка потребує догляду та відсутності інших осіб, як вказує позивач, які б могли доглядати за нею.
Відтак, надаючи оцінку чи є повнорідна сестра особою, що має утримувати матір, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Тобто, зазначений обов'язок виникає, якщо члени сім'ї потребують матеріальної допомоги та непов'язаний зі станом здоров'я, встановленою інвалідністю та нездатністю особи до самообслуговування у зв'язку з чим ця особа потребує постійного догляду.
Сестра-іноземець зобов'язана утримувати матір, навіть якщо вона не проживає з нею, адже обов'язок утримувати покладений на повнолітніх дітей незалежно від того чи є вони громадянами іншої країни, в тому числі рф.
Суд акцентує увагу, що позивач просить надати відстрочку на підставі п. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а не п. 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
При цьому за п. 9 частини 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку мають військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Відтак, наявність сестри іноземки, яка проживає в іншій країні могла б мати вплив на надання відстрочки за умови, якби позивач був зайнятий постійним доглядом за хворою матір'ю, яка потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Однак , за п. 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані які не лише мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи а й за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
Посилання позивача на те, що на його сестру не розповсюджується законодавство України суд до уваги не приймає, адже перебування за кордоном сестри та навіть набуття нею громадянства іншої держави не позбавляє її обов'язку, щодо утримання батьків у разі такої необхідності.
Відтак спірне рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, як наслідок, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про видачу довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Повний текст рішення сформовано 25.11.2024 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна