м. Вінниця
25 листопада 2024 р. Справа № 120/10347/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідачі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що з 2017 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 19.06.2024 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За принципом екстериторіальності розгляд заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Рішенням №905290184983 від 26.06.2024 йому було відмовлено в призначенні пенсії.
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 09.08.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Установлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачами подано відзиви на позовну заяву, в яких останні заперечили щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначили, що відмова позивачу у проведенні перерахунку пенсії за віком зумовлена тим, що останній вже перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2, згідно статті 114 Закону №1058. Пенсія за віком, призначена на пільгових умовах за Списком №2 не є окремим видом пенсійної виплати, а є різновидом умов пільгового пенсійного забезпечення для можливості дострокового призначення пенсії за віком.
Тобто, призначення даного виду пенсійного забезпечення має на меті встановлення права для особи на більш ранній вихід на пенсію за віком, як це передбачено загальними нормами, при цьому, пенсія за віком на пільгових умовах призначається довічно.
Підсумовуючи, відповідачі зазначили про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ОСОБА_1 є одержувачем пенсії за віком, повторне її призначення законодавством не передбачене.
Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 2017 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2, згідно статті 114 Закону №1058.
У зв'язку із досягненням пенсійного віку позивач 19.06.2024 звернувся до територіального органу Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по досягненню пенсійного віку згідно із ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та 26.06.2024 прийнято рішення № 905290184983 про відмову у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з призначенням йому дострокової пенсії за віком на пільгових умовах з більш раннього віку.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, тому звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 2 Закону "Про пенсійне забезпечення" №1788-XIІ передбачено види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до матеріалів справи, пенсія позивачу була призначена з 12.06.2017, яку отримує за віком за Списком №2, що не заперечується сторонами у справі.
Позивач стверджує, що пенсія йому призначена відповідно ст. 13 Закону №1788-XIІ за Списком №2 у зв'язку з виконанням шкідливих робіт, оскільки станом на час первинного призначення пенсії Закон № 1058-IV не передбачав призначення пенсії по Списку №2 шкідливих умов праці. Відтак вважає, що доводи відповідача з приводу того, що пенсія позивачу призначена за приписами Закону № 1058-IV, є протиправними.
Оцінюючи такі доводи, суд зазначає таке.
Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених робота.
Таким чином, нормами Закону № 1788 визначено такий вид пенсії як пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Саме на підставі цього закону, як вказує позивач, йому була призначена пенсія.
Отримувана позивачем пільгова пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.
Законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом № 1058-IV, а саме як пенсію за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видам пенсії (ст. 9, ст. 10 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до п. 16 Розділу ХУ "Прикінцеві Положення" Закону №1058, в редакції Закону, яка діяла на день призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років
Законом України № 2148-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 11.10.2017, були внесені зміни до Закону № 1058, який, крім іншого, було доповнено розділом XIV-І, у статті 114 якого зазначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Отже, з 11.10.2017 порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (з урахуванням змін та доповнень).
Тобто, на час призначення позивачу пенсії, а саме 24.03.2017 (за даними розрахунку страхового стажу, номер ПС 905290184983), Закон № 1058 не мав у своєму складі статті 114, тому пенсію йому вперше було призначено за Законом №1788.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв'язку з досягненням пенсійного віку, що відповідає правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Отже, суд погоджується із доводами позивача щодо протиправності відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка полягає у не призначенні пенсії позивачу у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
Щодо покликань управління Пенсійного фонду на норму ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то суд їх також відхиляє з огляду на таке.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №521/4655/17.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в частині протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у призначенні позивачу пенсії по віку згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо вимоги зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію, суд керується наступним.
Так, відповідно до матеріалів справи, 13.04.2021 позивачу виповнилось 60 років, тобто ним було отримано право на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки, позивач досягнув 60 років 13.04.2021, а його звернення до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відбулось 19.06.2024, тобто поза межами строку визначеного п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, то призначення пенсії має відбутися з 19.06.2024 (з дня звернення із заявою про перехід на пенсію за іншим законом).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1211,20 грн, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області, як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване в даній справі рішення.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26.06.2024 № 905290184983 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19.06.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа Народна, 4, Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063)
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна