про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
25 листопада 2024 р. Справа № 120/15600/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Голови Вінницького апеляційного суду
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що таку заяву належить залишити без руху.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на рівні 3028,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру дорівнює 1211,20 грн за кожну немайнову вимогу.
Позивач фактично заявив одну позовну вимогу немайнового характеру (про визнання бездіяльності відповідача протиправною та, як наслідок, зобов'язання його до вчинення певних дій).
Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з такою позовною вимогою становить 1211,20 грн.
У даному ж випадку, до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у вищезазначеному розмірі на відповідний розрахунковий рахунок.
Підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачаю, докази на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України "Про судовий збір", до позовної заяви не додано.
З огляду на викладене заявнику слід надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
До позовної заяви додано копію довіреності від 06.12.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 бути його представником.
Водночас вказаний документ не завірений та поданий до суду у вигляді звичайних копій.
Також відповідна довіреність № 7646, від 06.12.2023, видана приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б., на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , в переліку документів доданих до позовної заяви не зазначена, що підтверджується актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілістності, пошкодження конверта (паковання) від 20.11.2024.
Суд зауважує, що вимоги до оформлення документів, які додаються до позовної заяви, установлені статтею 94 КАС України.
Так, частиною другою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно із частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Отже, у разі надання суду копії документа, такий документ повинен бути засвідчений учасником справи, наприклад у спосіб написання слів "Згідно з оригіналом", та проставлення особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого суду у копії.
Разом з тим, в порушення наведених нормативних приписів, додані до позовної заяви документи не засвідчені із урахуванням вищезазначених правил.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позовній заяві зазначено наступний реєстраційний номер облікової картки платника податків щодо позивача ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .
Однак згідно з доданими до позовної заяви документами, а саме довіреність від 06.12.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_2 бути його представником, позивач має інший РНОКПП, а саме 2808617135.
Також, у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, доказів, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . суду не надано.
Більше того, із долученої довіреності слідує, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, зазначені у позовній заяві відомості щодо позивача в частині його реєстраційного номера облікової картки платника податків та місце проживання суперечать додаткам до позовної заяви (офіційним документам), що потребує уточнення, оскільки в іншому разі може зумовити описку у судовому рішенні.
Частиною 1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника
Від того у який спосіб реалізовано процесуальне право звернутися до суду - особисто позивачем або через представника, залежать і правила оформлення позовної заяви.
Зокрема відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються відомості, що ідентифікують позивача, а згідно ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як передбачено частиною 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), адже надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
В силу вимог ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представника мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Аналізуючи процитовані норми процесуального закону, суд зауважує, що у випадку, якщо позивач бере участь у судовому процесі самостійно, він повинен зазначити у позовній заяві передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про себе та скріпити позовну заяву власноручним підписом.
Однак якщо позов оформлено та подано в інтересах позивача представником, то заява скріплюється підписом представника, у ній повинні бути додатково зазначено передбачені пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України відомості про представника, а в числі додатків до позову поданого представником повинен бути належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження на представництво.
Перевіривши позовну заяву, суд встановив, що її підписано від імені позивача ( ОСОБА_1 ).
При цьому, у тексті позову немає жодної інформацій яка б вказувала на те, що його підписано представником.
Відповідні обставини також підтверджуються актом Вінницького окружного адміністративного суду від 20.11.2024, із якого слідує, що позовна заява подана нарочно представником позивача ОСОБА_2 .
Однак ОСОБА_2 , оформляючи та подаючи до суду позовну заяву від імені позивача, вказаних правил не дотримався.
Зокрема у тексті позовної заяви взагалі відсутня інформація про його прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, особисті номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Виявлений недолік підлягає усуненню у спосіб уточнення тексту позовної заяви та зазначення у ній передбаченої пунктом 2 ч. 5 ст. 160 КАС України інформації про представника.
Відповідно до п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Безперечно завданням стадії прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі не є збирання усіх доказів, які б були достатніми для ухвалення рішення.
Однак нормами п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України покладено на сторону позивача обов'язок навести мінімально - допустиме обґрунтування та подати відповідні докази, що дасть суду можливість встановити, зокрема, коли та за яких обставин між сторонами виникли правовідносини які набули характер спірних, темпоральні межі таких правовідносин, характер, зміст і суть спірних правовідносин.
Суд зауважує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивачка чи її представник, насамперед, повинні активно використовувати визначені законом процесуальні права з метою, з якою такі права надані. Реалізація цих прав нерозривно пов'язана із виконанням обов'язків щодо сприяння встановленню обставин у справі.
Способом виконання обов'язку ініціатора процесу та суб'єкта процесуальних правовідносин доказування є, в першу чергу, належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.
Повертаючись до обставин викладених у позовній заяві, то там вказано, що ОСОБА_1 02.04.2024 звернувся до відповідача із скаргою, однак відповідач повернув таку скаргу . Це стороною позивача кваліфіковано як порушення відповідачем приписів Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР.
До позовної заяви долучено документ "скарга від 02.04.2024".
Зокрема нормативне обґрунтування позовних спрямоване на доведення неналежного виконання відповідачем Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР в частині повернення скарги ОСОБА_1 від 02.04.2024.
Натомість до позовної заяви долучено скаргу від 22.04.2024.
При цьому доказів звернення із скаргою від 02.04.2024, як і самої скарги, позивачем суду не надано.
Відтак, виявлені недоліки позову підлягають виправленню у спосіб подання до суду належним чином оформлених (засвідчених) додатків до позовної заяви, усунення зазначених розбіжностей у датах документів, надання доказів надіслання та отримання скарги адресатом.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.