м. Вінниця
25 листопада 2024 р. Справа № 120/6754/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач 2) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення №024550006196 від 18.01.2024, яким протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку.
Підставою для відмови стало те, що станом на 01.01.1993 заявниця проживала та працювала у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 3 років 11 місяців і 14 днів, що не відповідає мінімальному необхідному строку.
Ухвалою від 28.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про виклик свідків.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 10.06.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову мотивуючи це тим, що відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання чи роботи, але не більше 5 років.
Перелік зон посиленого радіоекологічного контролю затверджено постановою КМУ № 106 від 23.07.1991. Відповідно довідки від 02.01.2024, виданої Джуринською сільською радою Жмеринського району Вінницької області, позивач зареєстрована та проживає з 15.03.1989 по теперішній час в с. Джурин, Жмеринського району, Вінницької області. Отже, згідно наданих позивачем документів підтверджено період проживання (роботи) в зоні посиленого радіоактивного контролю станом на 01.01.1993 - 3 роки 11 місяців 14 днів, що є недостатнім для зменшення пенсійного віку, встановленого ст. 55 ЗУ № 796.
19.06.2024 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо заявлених позовних вимог, з підстав, зазначених в рішенні №0245550006196 від 18.01.2024.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорія 4, позивач має право на пільги та компенсації, встановлені Законом " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Досягнувши віку 55 років, позивач, 12.01.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, додавши ряд документів.
За принципом екстериторіальності, заяву позивача розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке рішенням від 18.01.2024 за № 024550006196 відмовило в призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону №796 з огляду на відсутність необхідної тривалості періоду постійного проживання (роботи) станом на 1 січня 1993 року в зоні посиленого радіологічного контролю (не менше 4 років).
Страховий стаж позивачки складає 33 роки 7 місяців 9 днів.
Станом на 01.01.1993 період проживання (роботи) позивача у зоні посиленого радіологічного контролю становить 3 роки 11 місяців 14 днів.
Листом від 26.01.2024 року позивачку повідомлено, що рішенням відповідача №024550006196 від 18.01.2024 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Незгода позивачки із відмовою у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-ІV.
В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 2 вищезазначеної частини передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання або роботи, але не більше 5 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно з п. 13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Спір між позивачкою і відповідачем фактично виник з питання щодо наявності чи відсутності факту постійного проживання чи постійної роботи ОСОБА_1 у зоні посиленого радіологічного контролю та відповідно її права користуватися пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема, щодо призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_2 ) 23.09.1988 одружилась з ОСОБА_3 , у зв'язку з чим, 14.10.1988 звільнилась з попереднього місця роботи з підстав виїзду за місцем проживання та роботи чоловіка в с. Джурин Шаргородського району Вінницької області. Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 23.09.1988.
У силу вимог Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27.02.1991 №791а-XII та постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", с. Джурин, Жмеринського району, Вінницької області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю (4 зона).
Зазначене підтверджується відомостями довідки виконавчого комітету Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 02.01.2024 за № 03 та не заперечується сторонами.
Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач станом на 1 січня 1993 року прожила у зоні посиленого радіологічного контролю проміжок часу, необхідний для підтвердження права на додаткове зменшення пенсійного віку, передбачене положеннями статті 55 Закону №796-XII, - не менше 4 років.
В той же час, статтею 14 Закону №796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. До них, зокрема, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше чотирьох років, - категорія 4.
Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч. 3 ст.65 Закону №796-XII).
За змістом частин третьої та четвертої статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (чинного на час видачі позивачу посвідчення, далі - Порядок № 51), громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.
Згідно з п.10 Порядку № 51, посвідчення видаються, зокрема, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Таку ж правову позицію підтримує Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 року по справі № 205/8713/16-а, від 25.11.2019 року по справі № 464/4150/17, від 09.01.2020 року по справі № 363/3976/16-а, від 26.03.2020 року по справі № 652/610/16-а, від 18.06.2020 року по справі № 751/2738/17.
Як встановлено судом, що на час звернення позивача до суду посвідчення серії НОМЕР_1 ніким не скасовано, не визнано недійсним, отже є таким, що підлягає для застосування і надання пільг, встановлених Законом № 796-ХІІ. Однією із пільг є зменшення віку, необхідного для призначення і виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і Закону № 796-ХІІ.
Таким чином, наявність у позивача зазначеного посвідчення є достатнім підтвердженням факту, що вона протягом 4 років проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Враховуючи, що на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку страховий стаж заявниці становить 33 роки 7 місяців 9 днів, про що зазначає сам відповідач, суд вважає за належне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Кіровоградській області №024550006196 від 18.01.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно з ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині підтвердження права позивача на зниження пенсійного віку, оскільки станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 проживала та працювала у зоні посиленого радіологічного контролю 4 роки.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача №024550006196 від 18.01.2024 щодо відмови в призначенні позивачеві пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у частині підтвердження права позивача на зниження пенсійного віку, суд обирає інший спосіб захисту.
З огляду на принципи ефективності та достатності, відновлення порушених прав позивача досягається шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати позивачеві пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з дати звернення позивача із заявою про призначення пенсії - 12.01.2024.
Разом із тим, позовна вимога щодо зарахування періоду з 15.10.1988 по 17.01.1989 до страхового стажу є безпідставною, оскільки доказів здійснення трудової діяльності у зазначений період позивачем не було надано суду.
Суд при вирішенні справи керується також принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 6 КАС України).
Приймаючи зазначене рішення судом враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною другою 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити частково, відповідно до вищенаведених мотивів.
Положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 024550006196 від 18.01.2024 "Про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 " в частині підтвердження права ОСОБА_1 на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з дати звернення із заявою про призначення пенсії з 12.01.2024.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення суду сформовано: 25.11.2024.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна