про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
25 листопада 2024 р. Справа № 120/15529/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
18.11.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України з вимогами:
- визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 у розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати здійснити нарахування і виплату додаткової винагороди відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022 у розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказана норма кореспондує із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Так, у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2023 № 768-ОС його було звільнено з військової служби у запас ЗСУ, проте так і не виплачено у повному обсязі додаткову винагороду відповідно до постанови КМУ № 168за періоди з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 12.10.2022.
Водночас у такій заяві позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду із цим позовом, вказуючи, що про порушення своїх прав він дізнався з листа відповідача від 10.06.2024 № 04.3.1/В-6375/3368, яким В/ч НОМЕР_1 повідомила про відмову у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, відтак цей позов подано в межах визначеного законом шестимісячного строку.
Оцінюючи такі доводи, суд зважає на таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України, відповідно до частини 1 та 2 статті 233 якого у редакції, яка діяла до 19.07.2022, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом із тим Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинність 19.07.2022, до Кодексу законів про працю України внесено зміни.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які стосуються стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у Кодексі законів про працю України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Тобто, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
За висновками Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України, які суд застосовує у цій справі.
Згідно з наказом відповідача від 22.11.2023 № 768-ОС підтверджується, що з 22.11.2023 позивач виключений із списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
Тобто, про всі складові розрахунку при звільненні позивач міг дізнатися під час ознайомлення з цим наказом і оскаржити їх до суду протягом 3 місяців з дати ознайомлення з цим наказом.
Отже, в цьому випадку тримісячний строк звернення до адміністративного суду має обраховуватися з 23.11.2023, адже з 22.11.2023 позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, тримісячний строк для звернення з цим позовом до адміністративного суду завершився 23.02.2024.
При цьому, суддя звертає увагу на те, що відповідно до вимог статті 47 КЗпП роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Разом з тим, суддя також відхиляє доводи наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду стосовно того, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 10.06.2024 № 04.3.1/В-6375/3368, яким В/ч НОМЕР_1 повідомила про відмову у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, оскільки позивачем також недотримано тримісячний строк звернення, навіть якщо обраховувати такий з 10.06.2024.
Отже, позаяк позивач звернувся до адміністративного суду більш ніж як через три місяці після того, як закінчився строк для звернення з цим позовом, а доводи позивача в цій частині ґрунтуються на хибному застосуванні статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин, це дає суду підстави вважати, що цей позов поданий з пропуском визначеного для такої категорії спорів тримісячного строку звернення до суду (частина перша статті 233 КЗпП України у редакції, викладеній згідно із Законом № 2352-IX).
В постанові від 21.09.2023 у справі №340/341/23 Верховним Судом зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 7- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Томчук Андрій Валерійович