м. Вінниця
25 листопада 2024 р. Справа № 120/10720/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №694 від 28.05.2024 про утримання переплати пенсії.
Ухвалою суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 263 КАС України.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивач зобов'язаний був повідомити Головне управління про працевлаштування, що останній не зробив і отримував надбавку як не працюючий пенсіонер згідно статті 16 Закону №2262-XII. Сума переплати становить 10867 грн 00 коп. та утворилася за період з 01.08.2023 року по 31.05.2024 року. Таким чином, у зв'язку з працевлаштуванням позивача, сума переплати 10867 грн 00 коп. підлягає поверненню.
Дослідивши подані сторонами письмові докази суд дійшов наступного висновку.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, призначену згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.
У зв'язку із повномасштабним вторгненням окупаційних військ російської федерації на територію України, ОСОБА_1 було мобілізовано до лав Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями військового квитка НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_2 №217 від 14.07.2023.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з працевлаштуванням з 01.08.2023. В результаті проведеного перерахунку пенсії утворилася переплата пенсії (надміру виплачені кошти) за період з 01.08.2023 по 31.05.2024 у розмірі 10867,00 грн.
Враховуючи зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області винесене рішення від 28.05.2024 №64, про утримання надміру виплачених коштів в розмірі 20% від суми пенсії до повного погашення.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункту 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 16 Закону № 2262-ХІІ до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже, зі змісту ст. 16 Закону № 2262-ХІІ вбачається, що надбавка до пенсії виплачується саме непрацюючим пенсіонерам.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 50 Закону №1058-IV передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
Отже, відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише у зв'язку із зловживаннями з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, статтею 50 Закону №1058-IV визначені виключні підстави, за наявності яких надміру виплачені кошти повинні бути повернуті пенсіонером. При цьому, будь-які інші підстави для утримання з пенсії пенсіонера надміру виплачених коштів не передбачено чинним законодавством.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695 (далі - порядок).
Згідно з пунктом 3 вказаного порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.
Отже, статтею 50 Закону №1058-IV та положеннями вказаного порядку прямо передбачені дві умови за наявності яких підлягає відрахуванню (утриманню) надміру виплачена сума пенсії, зокрема з підстав: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
У контексті наведеного, слід відмітити, що законодавством визначено дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними в постанові від 25 жовтня 2021 року у справі № 554/4736/17.
Тож, з наведеного слідує, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Відтак, рішення відповідача є протиправним, оскільки обов'язковою умовою для ствердження про зловживання з боку пенсіонера є свідомі, активні та навмисні дії, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Згідно з абзацом 2 пункту 2.21 порядку, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи-підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання заяви. Заява може бути подана особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або надсилається поштовим відправленням.
Відповідно до пункту 2.5 порядку у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання).
Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що на пенсіонера покладається обов'язок подання відповідної заяви про дату працевлаштування до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Під час розгляду даної справи жодних зловживань з боку пенсіонера щодо подання недостовірних даних або подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому достовірно відомо чи подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а також відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявності його вини чи зловживань при отриманні пенсії.
З огляду на що, суд вважає, що вказана у спірному рішенні сума не може бути стягнута з позивача у примусовому порядку, таке утримання лише можливе у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких залежало від пенсіонера.
Слід наголосити, що позивача було мобілізовано до лав Збройних Сил України.
Загальновідомим є факт того, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави Законом України № 2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію», яка була неодноразово продовжена.
За приписами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Таким чином, призов на військову службу позивача обумовлений введенням воєнного стану в країні, а тому, з об'єктивних причин, не може жодним чином свідчити про умисел позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав, а тим більше, для висновку про працевлаштування позивача та приховування вказаного факту з метою заволодіння коштами пенсійного фонду України.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №240/6958/23 від 22.12.2023 та П'ятий апеляційний адміністративний суд у постанові № 400/15140/23 від 01.10.2024.
Зважаючи на встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами та з урахуванням того, що статті 50 Закону № 1058-IV визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, яких у ході розгляду справи встановлено не було, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.05.2024 року №694 про утримання з пенсії ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії.
Отже, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області слід зобов'язати припинити проведення відрахування коштів у сумі 10867 грн за період з 01.08.2023 по 31.05.2024 та з 01.08.2023 поновити виплату, передбачену п. "а" ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб".
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.05.2024 року №694 про утримання надміру виплачених сум пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області припинити проведення відрахування коштів у сумі 10867 грн за період з 01.08.2023 по 31.05.2024 із пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.08.2023 поновити та виплатити ОСОБА_1 виплату, передбачену п. "а" ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та інших осіб".
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Мультян Марина Бондівна