25 листопада 2024 р. Справа № 120/10045/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
29.07.2024 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з виключенням із заробітної плати, з якої здійснюється розрахунок пенсії позивача, періодів після призначення пенсії за віком (22.01.2001), врахувавши лише додатковий страховий стаж, набутий після призначення пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з виключенням із заробітної плати, з якої здійснюється розрахунок пенсії позивача, періодів після призначення пенсії за віком (22.01.2001), врахувавши лише додатковий страховий стаж, набутий після призначення пенсії.
Ухвалою суду від 01.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху, водночас позивачу встановлений десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків, а саме уточнення та конкретизації заявлених позовних вимог відповідно до наведених у позовній заяві обставин та обґрунтувань.
22.08.2024 поштою до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнений адміністративний позов.
Відповідно до такого позову позивач уточнює позовні вимоги та просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з виключенням із заробітної плати, з якої здійснюється розрахунок пенсії позивача, періодів після призначення пенсії за віком (22.01.2001), врахувавши лише додатковий страховий стаж, набутий після призначення пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з дати подання позивачем заяви, а саме з 08.03.2024, з виключенням із заробітної плати, з якої здійснюється розрахунок пенсії позивача, періодів після призначення пенсії за віком (22.01.2001), врахувавши лише додатковий страховий стаж, набутий після призначення пенсії.
Отже, позивач усунув недоліки позовної заяви, про які було зазначено в ухвалі суду від 01.08.2024, шляхом уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
23.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що пенсія призначена та виплачується позивачу з дотриманням вимог чинного законодавства на найбільш вигідних умовах.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує з 22.01.2001 пенсію по віку зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Страховий стаж позивача при призначенні пенсії становив 39 років. Водночас враховувалась заробітна плата за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.07.2000 по 21.12.2000. Надалі за зверненнями позивача додатково також було враховано заробітну плату після призначення пенсії, а саме з 01.02.2002 по 28.02.2010 за даними персоніфікованого обліку, та визначено індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії в розмірі 1,62081.
Тобто первинне призначення пенсії відбулося з 22.01.2001, а її оптимізацію проведено після призначення пенсії, підставою для чого стали заяви позивача.
Зокрема, в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 містяться наступні заяви:
- заява про перерахунок стажу від 10.10.2003;
- заява про перерахунок стажу від 04.04.2005;
- заява про перерахунок з більшого заробітку від 09.02.2006;
- заява про перерахунок згідно наданих документів від 13.08.2007;
- заява про перерахунок і зарахування стажу від 11.05.2007;
- заява про перерахунок від 25.06.2007;
- заява про перерахунок стажу від 21.01.2014;
- заява про перерахунок по стажу і зарплати від 10.03.2010.
Крім того, як видно з матеріалів пенсійної справи позивача, після призначення пенсії позивачу були проведенні такі її перерахунки:
- перерахунок з більшого стажу з 10.10.2003;
- перерахунок з більшого стажу з 11.04.2005;
- перерахунок з більшого заробітку з 10.02.2006;
- перерахунок по стажу та заробітку з 11.03.2010;
- перерахунок по стажу з 21.01.2014.
Позивач зазначає, що з копій його заяв випливає, що він просив здійснити перерахунок пенсії з урахуванням додаткового стажу, про що зазначено у восьми заявах про перерахунок пенсії. При цьому з восьми заяв лише у двох зазначено про проведення перерахунку пенсії із зарплати, але не вказано, за які періоди страхового стажу. Відтак позивач наголошує на тому, що не надав згоди на перерахунок пенсії із додаткової заробітної плати після призначення пенсії. Разом з тим перерахунок пенсії було проведено по п'яти заявам, а по іншим відмовлено у такому перерахунку. По двом заявам з п'яти було зараховано додаткову заробітну плату при здійсненні перерахунку пенсії.
08.03.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з виключенням із заробітної плати, з якої здійснюється розрахунок пенсії, періодів після призначення пенсії за віком (22.01.2001), врахувавши лише додатковий страховий стаж, набутий після призначення пенсії, оскільки виходив з того, що включення додаткової заробітної плати після призначення пенсії в розрахунок пенсії є його правом.
Свою вимогу позивач пояснив тим, що у даному випадку це призвело до погіршення його пенсійних умов, оскільки вплинуло прямим чином на розмір індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії: індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії склав 1,62081, хоча в іншому випадку міг би скласти 2,84.
Листом відповідач повідомив, що перерахунок пенсії після призначення пенсії з врахуванням тільки стажу без врахування заробітної плати є неможливим, оскільки для цього відсутні правові підстави, позаяк перерахунок проводився на підставі заяв позивача. Тобто відповідач вважає такі дії зі сторони позивача (подання у свій час заяв про врахування додаткової заробітної плати та стажу) невідворотними.
Позивач не згоден з наданою відмовою, вважає її протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 24 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі ? Закон № 1058) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За правилами, визначеними ст. 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається за формулою: П 3п х Кс, де: П розмір пенсії, у гривнях; Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 01.07.2000 до 01.01.2005, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавцем передбачено можливість особи виключити додатково понад 10 відсотків тривалості страхового стажу для обчислення пенсії періоди отримання заробітної плати з 01.07.2000 до 01.01.2005, а саме у разі перебування особи в зазначений період на строковій військовій службі, навчанні, догляду за інвалідом 1 групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Отже, без наявності вказаних підстав у зазначений період (з 01.07.2000 до 01.01.2005), такий період не може бути додатково виключений із розрахунку заробітної плати. Дана стаття регламентує можливість виключити періоди тривалості страхового стажу із заробітку при призначенні пенсії.
Позивач звертає увагу на те, що у даному випадку предметом спору є не виключення періодів страхового стажу для обчислення пенсії позивача при її призначенні. Йдеться про виключення періодів заробітної плати після призначення пенсії, що є правом пенсіонера. При цьому, як вважає позивач, включення заробітної плати за період з 2002 по 2010 роки негативно вплинуло на його пенсійне забезпечення, погіршивши його умови, у зв'язку з чим він подав заяву від 08.03.2024 про проведення перерахунку пенсії.
За змістом положень ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим ? третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Таким чином, наведені норми визначають право на перерахунок пенсії тим пенсіонерам, які після призначення пенсії продовжують працювати; в застрахованої особи, яка продовжила працювати після призначення їй пенсії, виникає право на перерахунок пенсій через 24 місяці страхового стажу або не раніше ніж через два роки після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому пенсіонеру, який продовжував працювати і набув стажу, достатнього для обчислення пенсії в мінімальному розмірі відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058 (35 років для чоловіків чи 30 років для жінок або шахтар набув права на мінімальну пенсію), за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсій незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Судом встановлено, що приводом звернення позивача до суду є його незгода з діями пенсійного органу щодо не проведення перерахунку його пенсії на підставі заяви від 08.03.2024. При цьому позивач зазначає, що він отримує пенсію з 2001 року зі зниженням пенсійного віку як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Початково пенсія була призначена з урахуванням заробітної плати за періоди 1990-1994 та 2000 років, але у подальшому позивач неодноразово звертався із заявами про перерахунок пенсії з урахуванням додаткового стажу та заробітку. Після цього пенсія була перерахована з урахуванням заробітної плати за 2002-2010 роки.
Однак позивач наголошує, що з довідки-розрахунку пенсії, після призначення та проведення перерахунків пенсії, індивідуальний коефіцієнт для обчислення його пенсії у випадку незарахування заробітної плати після призначення пенсії мав би складати 2,84, натомість з врахуванням заробітної плати він складає 1,62081, внаслідок чого це прямим чином впливає на визначення розміру середньомісячного заробітку для обчислення пенсії та погіршує умови його пенсійного забезпечення.
Відтак позивач у своїй заяві просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з виключенням із заробітної плати, з якої здійснюється розрахунок його пенсії, періодів після призначення пенсії за віком (22.01.2001), врахувавши лише додатковий страховий стаж, набутий після призначення пенсії, оскільки виходив з того, що включення додаткової заробітної плати після призначення пенсії в розрахунок пенсії є його правом.
Разом з тим, незважаючи на чіткість вимог позивача про перерахунок пенсії та їх пояснення із посиланням на конкретні нормативні положення, відмову відповідача, викладену у відповідному листі, не можна вважати обґрунтованою.
Фактично відповідач поверхнево підійшов до розгляду вказаної заяви, лише зіславшись на те, що перерахунок пенсії з урахуванням лише страхового стажу без включення заробітної плати є неможливим. При цьому пенсійний орган ніяк не вмотивував своєї позиції, так само як і не спростовув конкретних доводів позивача на користь необхідності проведення перерахунку його пенсії.
Зокрема, позивачу не було надано належних роз'яснень щодо доцільності перерахунку пенсії, а саме яким чином розраховувався індивідуальний коефіцієнт 1,62081, які періоди заробітної плати та страхового стажу при цьому бралися до уваги, чи призвело це до зменшення розміру пенсії, як зміниться зазначений коефіцієнт у разі врахування лише додаткового страхового стажу, набутого позивачем після призначення пенсії, без врахування заробітної плати, про що просить позивач, чи не погіршить це умови його пенсійного забезпечення тощо.
Відсутність таких роз'яснень та обґрунтувань свідчить про те, що відмова є формальною, неправомірною та порушує право позивача. Зрештою, така відмова не узгоджується із закріпленою у законі можливістю за бажанням пенсіонера провести перерахунок пенсії з урахуванням набутого після призначення пенсії страхового стажу, при цьому повністю проігноровані твердження позивача про те, що законодавство не забороняє такий підхід, за яким у цьому разі не зараховується заробітна плата за відповідні періоди, за бажанням самої особи.
Отже, надана відповідачем відмова у перерахунку пенсії не враховує специфіку ситуації позивача та не забезпечує дотримання його права на вибір умов пенсійного забезпечення.
Відтак суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних дій пенсійного органу.
Таким чином, у зв'язку з визнанням наданої позивачу відмови протиправною, процедура розгляду питання про перерахунок пенсії вважається незакінченою і відповідач, реалізуючи свої владні повноваження, зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Разом з тим, беручи до уваги встановлені обставини справи, за результатами вирішення цього спору суд не вбачає достатніх правових підстав для покладення на відповідача обов'язку здійснити перерахунок пенсії позивача.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом № 1058, і без дотримання вказаних критеріїв, що свідчить про неналежний розгляд поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Водночас позивачу відшкодовується вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних дій суб'єкта владних повноважень, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов'язується зі способом захисту прав позивача.
Крім того, у даному випадку розмір компенсації судових витрат необхідно визначати виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з виключенням із заробітної плати, з якої здійснюється розрахунок пенсії, періодів після призначення пенсії за віком, враховуючи лише додатковий страховий стаж, набутий після призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.03.2024 про перерахунок пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне рішення суду складено 25.11.2024.
Суддя Сало Павло Ігорович