номер провадження справи 24/165/24
21.10.2024 Справа № 908/2034/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи № 908/2034/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» (69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 35а, код ЄДРПОУ 40877581)
до відповідача: Держава Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (м. Москва, вул. Велика Дмитровка, буд. 15А, будівля 1, основний державний реєстраційний номер 1037739514196)
про відшкодування майнової шкоди, завданої у зв'язку зі збройною агресією російської федерації
за участі представників сторін
від позивача: Грищенко М.О. адвокат, посвідчення № 0934 від 14.07.2024
від відповідача: не прибув
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.10.2024 у справі № 908/2034/24 позов задоволено. Стягнуто з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (м. Москва, вул. Велика Дмитровка, буд. 15А, будівля 1, основний державний реєстраційний номер 1037739514196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» (Україна, 69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд., 35а; код ЄДРПОУ 40877581) майнову шкоду, завдану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, що складається з реальних збитків у розмірі 12 169 219,36 дол. США (дванадцять мільйонів сто шістдесят дев'ять тисяч двісті дев'ятнадцять доларів США 36 центів), що є еквівалентом 445 011 315,93 грн. (чотириста сорок п'ять мільйонів одинадцять тисяч триста п'ятнадцять гривень 93 копійки) за офіційним курсом НБУ станом на дату оцінки, а також з упущеної вигоди у розмірі 1 535 900,00 дол. США (один мільйон п'ятсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот доларів США 00 центів), що є еквівалентом 62 274 294,00 грн. (шістдесят два мільйони двісті сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок) за офіційним курсом НБУ станом на дату оцінки, а загалом 13 705 119,36 дол. США (тринадцять мільйонів сімсот п'ять тисяч сто дев'ятнадцять доларів США 36 центів), що є еквівалентом 507 285 609,93 грн. (п'ятсот сім мільйонів двісті вісімдесят п'ять тисяч шістсот дев'ять гривень 93 копійки). Стягнуто з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (м. Москва, вул. Велика Дмитровка, буд. 15А, будівля 1, основний державний реєстраційний номер 1037739514196) на користь Державного бюджету України - 1059800 (один мільйон п'ятдесят девять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.
14.10.2024 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи № 908/2034/24, згідно якої просить суд стягнути з держави російська федерація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» витрати пов'язані з розглядом справи № 908/2034/24 у розмірі 510 875,00 грн, з яких 310 875,00 грн витрати на професійну правничу допомогу та 200 000,00 грн - витрати пов'язані з залученням експерта та проведенням робіт з оцінки.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2024 вказану заяву у справі № 908/2034/24 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.10.2024 заяву ТОВ “Відновлювальна енергія Запоріжжя» про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи № 908/2034/24 прийнято до розгляду, судове засідання з розгляду заяви призначено на 21.10.2024.
20.09.2024 позивачем подано суду клопотання про доручення платіжної інструкцію від 14.10.2024 № 1728, що підтверджує факт сплати за професійну правничу допомогу по справі №908/2034/24.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 367 ГПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно, зокрема, вручити документи на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 “Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану», з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
АТ “Укрпошта» з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
За наведених обставин, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією, що унеможливлює надсилання процесуальних документів на адресу відповідача, відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2034/24 повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, всі процесуальні документи суду по даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу “Судова влада України» в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України “Про доступ до судових рішень».
По суті заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2034/24 відповідач заперечень або пояснень суду не надав.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України» сторони спору зобов'язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі “Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.
Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути по суті заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2034/24 в судовому засіданні 21.10.2024 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 21.10.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В засіданні 21.10.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали заяви суд вважає її такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
З дотриманням вказаних приписів законодавства позивачем у позовній заяві було повідомлено суд про намір подати до суду дану заяву та докази, які підтверджують понесені позивачем витрати на проведення експертизи та на професійну (правничу) допомогу у зв'язку із розглядом справи №908/2034/24, протягом 5 (п'яти) днів після ухвалення рішення.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копію договору № 126 від 27.05.2024 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ОФІС ПЕРСОНАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ АДВОКАТСЬКОЇ ФІРМИ «ДИНАСТІЯ» (АО «ОПО «АФ «Династія»), в силу якого (п. 1.1.) АО «ОПО «АФ «Династія» зобов'язується здійснювати представництво інтересів Клієнта у будь-яких правовідносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, юридичними особами приватного та публічного права, судами будь-якої юрисдикції, фізичними особами, в тому числі, але не обмежуючись Службою безпеки України, Національною поліцією України, в адміністративних, цивільних, господарських, кримінальних справах та провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, у будь-яких інших справах з питань, що прямо чи опосередковано стосуються вчинення дій направлених на компенсацію понесених Клієнтом збитків внаслідок військової агресії російської федерації.
У пункті 4.1. договору сторони погодили, що гонорар Адвокатського об'єднання складає 7500,00 доларів США (сім тисяч п'ятсот доларів США 00 центів).
Оплата за надану правову допомогу здійснюється наступним чином: 100% від суми гонорару сплачується Клієнтом протягом п'яти робочих днів з дня отримання ним рішення Господарського суду про стягнення збитків, понесених Клієнтом внаслідок військової агресії рф. Оплата проводиться у гривні за курсом продажу долара США на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» розділ «у відділеннях» на дату виставлення відповідного рахунку (п. 4.2.).
08.10.2024 Адвокатським об'єднанням направлено рахунок на оплату за № 18, в якому визначено, що вартість послуг (гонорар) за надану правничу допомогу складає 310 875,00 грн.
10.10.2024 між Клієнтом та Адвокатським об'єднанням було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг за Договором, відповідно до якого Адвокатським об'єднанням на виконання укладеного договору були надані наступні послуги по справі № 908/2034/24, зокрема, правовий аналіз наданих клієнтом документів та актуальної судової практики, формування правової позиції та стратегії, підготовка позовної заяви до Господарського суду Запорізької області, переклад позовної заяви та додатків на російську мову та направлення позовної заяви відповідачу та суду, представництво інтересів позивача в суді.
Докази проведення позивачем оплати за надані послуги по Договору № 126 від 27.05.2024 про надання послуг правничої (правової) допомоги наявні в матеріалах справи.
Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи № 908/2034/24 в суді першої інстанції, становлять 310875,00 грн.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не надано.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Слід зауважує, що у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 зроблено висновок про те, що навіть за умови відсутності детального опису робіт, але встановлення розміру гонорару адвоката сторонами договору у фіксованому розмірі, якщо витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами - вони підлягають відшкодуванню.
Окрім цього, як зазначено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17; від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18; від 18.05.2022 у справі №910/4268/21: «Чинні процесуальні кодекси не вимагають від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони нє вимагають і наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії».
У постанові Верховного Суду від 10.08.2022 у справі №711/1783/20 вказано: «Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати па правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Відповідно до позиції Верховного суду (постанова від 10.01.2024 у справі №910/1692/23) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (Постанова Великої палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір, відповідно до статті 74 ГПК України, доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 310875,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Стаття 128 ГПК України унормовує, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Приймаючи до уваги, що в заяві про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи № 908/2034/24 позивачем зазначено про стягнення крім судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката також і про стягнення інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, то суд вважає, що витрати пов'язані із залученням експерта та проведення робіт з оцінки у розмірі 200000,00 грн є саме судовими витратами, пов'язаними із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи № 908/2034/24.
До матеріалів справи додано договір про надання послуг з оцінки майна від 27.05.2024 № ВВ 27-05/24, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» та суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Жировим Андрієм Костянтиновичем в силу якого, оцінювач приймає на себе обов'язки у відповідності із завданням Замовника, та надає послуги з проведення оцінки майна, яким є визначення втраченої вигоди, завданих позивачу від неможливості провадження господарської діяльності внаслідок втрати контролю у зв'язку зі збройною агресією рф над ЄМК сонячної електричної енергогенеруючої станції ТОВ “Відновлювальна енергія Запоріжжя», що знаходиться за адресою Запорізька обл., м. Дніпропрудне, вул.50- річчя Перемоги, 8.
Вартість послуг з визначення вартості величини втраченої вигоди складає 100 000,00 грн. Послуги позивачем були сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №128 від 22.07.2024 та № 95 від 11.06.2024. На підтвердження надання послуг в повному об'ємі між сторонами підписаний акт виконаних послуг від 22.07.2024.
Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» та суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Жировим Андрієм Костянтиновичем укладено договір про надання послуг з оцінки майна від 27.05.2024 №РЗ 27-05/24 в силу якого, оцінювач приймає на себе обов'язки у відповідності із завданням Замовника, та надає послуги з проведення оцінки майна, яким є розмір реальних збитків, завданих Позивачу, внаслідок втрати контролю у зв'язку з і збройною агресією рф над ЄМК сонячної електричної енергогенеруючої станції ТОВ “Відновлювальна енергія Запоріжжя», що знаходиться за адресою Запорізька обл., м. Дніпропрудне, вул.50- річчя Перемоги, 8.
Вартість послуг з визначення матеріальної шкоди за цим договором складає 100 000,00 грн. Послуги позивачем були сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями № 127 від 22.07.2024 та № 94 від 11.06.2024. На підтвердження надання послуг в повному об'ємі між сторонами підписаний акт виконаних послуг від 22.07.2024.
Приймаючи до уваги, що витрати, пов'язані із залученням експерта та проведенням робіт з оцінки понесені позивачем у зв'язку із розглядом справи № 908/2034/24, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача 200 000,00 грн. витрат, пов'язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи №908/2034/24 задовольнити.
Стягнути з Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (м. Москва, вул. Велика Дмитровка, буд. 15А, будівля 1, основний державний реєстраційний номер 1037739514196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Відновлювальна енергія Запоріжжя» (Україна, 69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд., 35а; код ЄДРПОУ 40877581) витрати, пов'язані з розглядом справи №908/2034/24 у розмірі 510875,00 грн (п'ятсот десять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок) з яких: 310875,00 грн (триста десять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок) - витрати професійну правничу допомогу та 200 000,00 грн (двісті тисяч гривень 00 копійок) - витрати пов'язані з залученням експерта та проведенням робіт з оцінки.
Видати наказ.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано - 25.11.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян