Справа № 503/2330/24
Провадження № 3/503/1887/24
20 листопада 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення складеного 18 жовтня 2024 року серії ААД № 323414, 18 жовтня 2024 року о 18:25 год. ОСОБА_1 керувала автомобілем "Daewoo Lanos" д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортним засобом на підставі постанови Кодимського районного суду Одеської області від 03 червня 2024 року. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. На її адресу тричі було направлено судові повістки поштою, однак вони повернулись неврученими із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». Тобто, судом були вичерпані всі можливості для її повідомлення про місце і час розгляду справи та забезпечення її участі у судовому засіданні.
Згідно п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 з наступними змінами, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
З наведеного слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не проживає за адресою, яку вона повідомила при складанні протоколу, не повідомивши суд про зміну місця проживання, або ж умисно не вчинила необхідних дій для отримання судової повістки.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005 року, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що ОСОБА_1 не прибула у судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, достовірно знаючи, що матеріали відносно неї направлені до Кодимського районного суду Одеської області, поводячись пасивно та не цікавлячись справою.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи. За змістом ст. 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП України, не є обов'язковою. За таких обставин суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Таким чином обов'язковою умовою настання відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП є ознака повторності правопорушення, склад якого передбачено у даному випадку ч. 4 ст. 126 КУпАП.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП до протоколу додано копію постанови інспектора ВПД № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Серії ЕНА № 3292390 від 18 жовтня 2024 року винесеної о 17:12 год, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Частиною 2 ст. 291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
У постанові, яка додана до протоколу, не зазначено час вручення її ОСОБА_1 , а відтак неможливо встановити, чи набрала вона законної сили на момент вчинення даного правопорушення чи ні.
Крім того, протокол Серії ААД № 323414 від 18 жовтня 2024 року містить виправлення часу складення протоколу та часу вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, з копії протоколу, від отримання якої відмовилась ОСОБА_1 , можна беззаперечно встановити, що у протоколі було виправлено час складання протоколу з 17:00 на 18:40, а також час керування ОСОБА_1 транспортним засобом з 16:25 на 18:25.
З відеозапису, який доданий до протоколу встановлено, що запис розпочинається 18.10.2024 о 16:38:04, при цьому на відеозаписі зафіксовано вже зупинений працівниками поліції автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .
З наведеного слід зробити висновок, що навіть за умови вручення ОСОБА_1 копії постанови Серії ЕНА № 3292390 від 18 жовтня 2024 року одночасно з її винесенням, тобто о 17:12 год, правопорушення зафіксоване у протоколі Серії ААД № 323414 від 18 жовтня 2024 року не є таким, що вчинене повторно.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь".
У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" від 15.05.2008).
З цього випливає, що обов'язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Ураховуючи наведені обставини, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила дії, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП, 18 жовтня 2024 року о 16:26 год, тобто до набрання законної сили постановою інспектора ВПД № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області Серії ЕНА № 3292390 від 18 жовтня 2024 року винесеної о 17:12 год, а відтак у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 30, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк