Справа № 520/21041/18
Провадження № 2-др/947/156/24
про відмову у прийнятті додаткового рішення
25.11.2024 м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., за участі секретаря судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 520/21041/18,
20.11.2024 до Київського районного суду м. Одеси із заявою звернувся ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 520/21041/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Київська районна адміністрація Одеської міської ради і Одеська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділ частини домоволодіння у самостійний об'єкт нерухомості, виділ земельної ділянки, зобов'язання співвласника вчинити певні дії; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділ частини домоволодіння в самостійний об'єкт нерухомості, визнання права власності, виділ земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада, про виділ частки домоволодіння в самостійний об'єкт нерухомості, виділ земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту.
По суті заяви ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким визнати за ним право власності на гараж літ. «М», право власності на який у свою чергу належним чином не зареєстровано, що є частиною житлового будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічного паспорту за реєстраційним номером ТІО1:3668-1651-5634-1393.
Суддя, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи № 520/21041/18 доходить висновку, що вказана заява не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до приписів п. 1, 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати.
Судом установлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/21041/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог: Київська районна адміністрація Одеської міської ради і Одеська міська рада про припинення права спільної часткової власності, виділ частини домоволодіння у самостійний об'єкт нерухомості, виділ земельної ділянки, зобов'язання співвласника вчинити певні дії, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про припинення права спільної часткової власності, виділ частини домоволодіння в самостійний об'єкт нерухомості, визнання права власності, виділ земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особи без самостійних вимог Київська районна адміністрація Одеської міської ради, Одеська міська рада про виділ частки домоволодіння в самостійний об'єкт нерухомості, виділ земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту.
За результатами розгляду цієї справи 24.11.2020 ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 , зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково, а саме судом вирішено виділити з домоволодіння АДРЕСА_1 у самостійні об'єкти нерухомості: 33/80 частин, що належать на праві власності ОСОБА_2 ; 31/80 частину, що належать на праві власності ОСОБА_1 ; 16/80 частин, що належать на праві власності ОСОБА_3 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на самостійний об'єкт нерухомості - житловий будинок літ. «А» з господарськими спорудами по Трудовому провулку № НОМЕР_1 у м. Одесі, загальною площею 52,8 кв.м в тому числі житловою площею 19 кв.м, у складі приміщень: 1-1 - житлова кімната площею 12,1 кв.м; 1б-2 - житлова кімната площею 6,9 кв.м; 1б-3 - коридор площею 9,3 кв.м; 1-4 - кухня площею 8,2 кв.м; 1б-5 - санвузол площею 4,9 кв.м; 1б-6 - тамбур площею 0,5 кв.м, 1-2 житлова площею 10,9 кв.м, 1-5 санвузол, 1-6 коридор, з надвірних споруд літ «Б» - сарай з погрібом; визнати за ОСОБА_1 право власності на самостійний об'єкт нерухомості - житловий будинок літ. «А» з господарськими спорудами по Трудовому провулку№ НОМЕР_1 у м. Одесі, загальною площею 49,6 кв.м, у тому числі житловою - 25,1 кв.м, у складі приміщень: 3-1 - житлова, площею 12,1 кв.м; 3-2 - житлова, площею 13,0 кв.м; 3-3 - кухня, площею 5,9 кв.м, 1-10 - коридор площею 6,8 кв.м; 1-3 - кухня площею 11,8 кв.м; з надвірних споруд літ. «З» - вбиральня; визнати за ОСОБА_3 право власності на самостійний об'єкт нерухомості - житловий будинок літ. «А» по Трудовому провулку № НОМЕР_1 у м. Одесі, загальною площею 66,5 кв.м, у тому числі житловою - 26,7 кв.м, у складі приміщень: 1а-7 - житлова, площею 13,6 кв.м; 2-1 - житлова, площею 13,1 кв.м,1а-5 - коридор, площею 7,5 кв.м; 1а-6 - кухня, площею 14,9 кв.м; 1а-8 - санвузол, площею 3,2 кв.м; 1а-9 - коридор, площею 9,2 кв.м; 2-2 - сходи, площею 5,0 кв.м; визначити наступний порядок користування земельною ділянкою площею 0,1723 га по Трудовому провулку № НОМЕР_1 у м. Одесі між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 :в користування ОСОБА_2 виділити ділянку загальною площею 0,0771 га (з урахуванням площі під забудовою частини приміщень у будинку та під господарськими спорудами), визначену у висновку експерта №064/2020 точками «8-9-10-11-12-37-38-39-40-41-46-47-48-49-50-31-32-33-34-35-36-17-8»; в користування ОСОБА_1 виділити земельну ділянку загальною площею 0,0668 га ( з урахуванням площі під забудовою частини приміщень у будинку та під господарськими спорудами), яка складається з двох частин і у висновку експерта №064/2020 визначена точками: 1-частина ділянки «1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-1» і має площу 0,0602 га , 2-га частина ділянки «17-18-19-20-21-22-23-24-28-29-30-31-32-33-34-35-36-17» і має площу 0,0066 га; в користування ОСОБА_3 виділити ділянку загальною площею 0,0344га (з урахуванням площі під забудовою частини приміщень у будинку), яка складається з двох частин і у висновку експерта №064/2020 визначена точками: 1 частина ділянки «4-5-6-7-8-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-4» і має площу 0,0109 га, 2-га частина ділянки « 38-39-40-41-42-43-44-45-38» і має площу 0,0235 га; з метою організації проходу ОСОБА_3 до її земельної ділянки площею 0,0235 га встановити земельний сервітут, яким надати ОСОБА_3 право безплатного безстрокового проходу через частину земельної ділянки, що надана у користування ОСОБА_2 ; встановити межі земельного сервітуту на частину ділянки ОСОБА_2 , що визначений точками у експертному висновку №064/2020 «31-32-33-34-35-54-39-40-53-52-51-50-31» і має площу 0,0038 га; в іншій частині позов ОСОБА_2 , зустрічний позов ОСОБА_1 і зустрічний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20.01.2022 рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2020 залишено без змін.
Обґрунтовуючи необхідність у винесенні додаткового судового рішення, ОСОБА_1 посилається на технічний паспорт № ТІО1: НОМЕР_2 , який було відредаговано 19.08.2022. Зміни до паспорта вносилися на підставі даних інвентаризації від 08.07.2022 житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , та який складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 87,6 кв. м., житловою площею 25,4 кв. м.; гаражу літ. «М», вбиральні літ. «З»; огорожі № 1-3; мостіння І.
Відповідно указаний технічний паспорт (зі змінами) під час розгляду справи по суті не досліджувався.
Також суд відмічає, що гараж літ. «М» не був об'єктом дослідження комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (висновок № 081/75/2019 від 18.12.2019), матеріали якої лягли в основу прийнятого судом рішення по суті справи.
Далі заявник посилається на те, що у рішенні суду від 24.11.2020 право власності на гараж літ. «М» за ним не було визнано, хоча це питання досліджувалося під час судового розгляду (т. 2 а.с. 214-234).
З цього питання у рішенні суду зазначено, що: «відносно вимог позивача ОСОБА_2 в частині зобов'язання ОСОБА_1 провести реконструкцію самочинних будівель шляхом знесення приміщень, позначених в технічному паспорті від 17.05.2018 року як мансарда в літ. «А» приміщення 4-1,4-2, прибудови літ. «а», збільшеної на 5 кв.м., гаражу літ. «М», та зобов'язати відповідача замовити проект будівництва у відповідності до рішення виконкому Київської райради м. Одеси №593 від 05.08.1988 року «Про визначення правового становища будівель і дозвіл будівництва в індивідуальному житловому фонді» та Виписки з протоколу засідання міжвідомчої комісії Київської райради від 26.01.1982 року, якими передбачалось будівництво сараю 2,5 м х 3,5 м, тамбуру розміром 1,5м х 2,5 м та туалету на присадибній ділянці - суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
При цьому, за положеннями ч.4 цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З урахуванням змісту зазначеної норми в поєднанні з положеннями стст.16, 386, 391 ЦК позивачу належить довести факт порушення його прав самочинною забудовою (реконструкцією). За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК). У даному випадку позивач не надав до суду належних доказів того, що мансарда (над приміщеннями у будинку, що належать ОСОБА_4 ), збільшення прибудови на 5 кв.м. і гараж літ. «М» порушують права ОСОБА_2 . Окрім того, судом встановлено і визнано сторонами в судовому засіданні, що прибудова літ. «а» і гараж літ. «М» побудовані ОСОБА_1 до 1992 року і у відповідності до перехідних положень ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038 не мають статусу самочинних будівель і споруд.
Вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про зобов'язання Київську районну адміністрацію присвоїти виділеним самостійним об'єктам нерухомості адреси не підлягають задоволенню, тому як не містяться на вимогах закону».
Отже судом під час розгляду справи досліджувалася природа прибудови літ. «а» і гаражу літ. «М», побудованих ОСОБА_1 до 1992 року. Суд надав їм належну оцінку в рішенні суду в межах позовних вимог сторін.
Отже підстав для винесення додаткового судового рішення наразі не вбачається.
Що стосується розгляду заяви по суті, то приписи ЦПК України імперативно передбачають, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Відповідно до звіту про передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 20.11.2024 установлено, що суддя Калашнікова О.І., яка виносила рішення по суті від 24.11.2020 вже не працює у Київському районному суді м. Одеси, отже забезпечити розгляд заяви ОСОБА_1 тим самим складом суду не виявляється за можливе.
Отже, з метою розгляду вимог заявника по суті, йому необхідно звернутися до суду з новим позовом.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 520/21041/18.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя К. А. Цирфа