КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ __________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/26554/24
Провадження № 2/947/5263/24
22.11.2024 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Торгонської В.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Скайлекс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
27.08.2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» матеріальну шкоду у розмірі 9277,70 грн. та судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 27.08.2021 року у м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mazda 626», д/н НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобіль останньої одержав механічні пошкодження.
04.10.2021 року постановою Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні вказаного ДТП, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
На момент ДТП автомобіль «Toyota Camry», д/н НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ СК «Теком» за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №133-21 Д/Т/АТ від 06.05.2021 року.
Фактичними витратами понесеними ПрАТ СК «Теком» по Договору страхування є сума у розмірі 29674,26 грн.
ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» сплатила ПрАТ СК «Теком» суму матеріального збитку з урахуванням зносу та франшизи у розмірі 20396,56 грн. Відповідач зобов'язаний відшкодувати ПрАТ СК «Теком» різницю між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, яке сплачено ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» - 9277,70 грн.
Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 11.09.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.
Визначено відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала судді була направлена на адресу відповідача, за якою він зареєстрований.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 27.08.2021 року у м. Одесі відбулася дорожньо-транспортна пригода. Водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mazda 626», д/н НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобіль останньої одержав механічні пошкодження.
04.10.2021 року постановою Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні вказаного ДТП, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
На момент ДТП автомобіль «Toyota Camry», д/н НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ СК «Теком» за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу №133-21 Д/Т/АТ від 06.05.2021 року.
Фактичними витратами понесеними ПрАТ СК «Теком» по Договору страхування є сума у розмірі 29674,26 грн.
ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» сплатила ПрАТ СК «Теком» суму матеріального збитку з урахуванням зносу та франшизи у розмірі 20396,56 грн. Відповідач зобов'язаний відшкодувати ПрАТ СК «Теком» різницю між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, яке сплачено ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» - 9277,70 грн.
Стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 Цивільного кодексу України передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Стаття 1188 ЦК України зазначає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частині залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як передбачено ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобілю «Mazda 626», д/н НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» згідно Полісу № ЕР-203928473. Розмір франшизи - 2600,00 грн.
При цьому, стаття 29 Закону зазначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховою компанією, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія автомобілю «Mazda 626», д/н НОМЕР_1 - в даному випадку ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Так, Верховний суд у постанові від 12.03.2018 року по справі №910/5001/17 дійшов висновку, що для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічну правову позицію зазначив Верховний суд у постанові від 06.02.2018 року по справі №910/3867/16 та у постанові від 01.02.2018 року по справі № 910/22886/16.
Отже, суд роз'яснює, що порядок виплати страхового відшкодування страховиком завдавача шкоди - в даному випадку, - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» передбачений Законом, зокрема з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону), з урахуванням франшизи, передбаченої Полісом (відповідно до ст. 12 Закону) та в межах страхових сум, встановлених Полісом (згідно ст. 9 Закону).
У зв'язку з чим, ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» 23.12.2021 року сплатила ПрАТ СК«Теком» суму матеріального збитку з урахуванням зносу та франшизи у розмірі 20396,56 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати ПрАТ СК «Теком» різницю між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, яке сплачено ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» - 9277,70 грн. (29674,26 грн. - 20396,56 грн.).
Так, як згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, в разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої винною особою шкоди - в даному випадку - відповідачем потерпілому сплачується різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. При цьому, за змістом статті 1194 ЦК України відшкодовується різниця саме між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності.
Також, згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 9постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», які кореспондуються з роз'ясненнями, викладеними в п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду - в даному випадку - відповідач - не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
У зв'язку з чим, 12.01.2021 року ПрАТ СК «Теком» звернулося до відповідача з претензією №008/22 щодо відшкодування позивачу суми виплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації. Претензію не було отримано відповідачем.
ПрАТ СК «Теком» від відповідача не отримало виплати страхового відшкодування.
04.04.2023 року між ПрАТ СК «Теком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Скайлекс» укладено Договір відступлення прав вимоги №101, відповідно до умов якого, ТОВ «ЮК «Скайлекс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по страховому акту №5363 від 14.09.2021 року, тобто має право зворотної вимоги в межах фактичних затрат до ОСОБА_1 .
Згідно п. 4.2. Договору всі права кредитора у відношенні до «Боржників», що належали до цього «Первісному кредитору», а саме «право вимоги страхового відшкодування» виникає у «Нового кредитора» з моменту підписання Акту прийому-передачі, який представниками сторін підписано 06.04.2023 року.
У зв'язку з чим, 30.05.2024 року ТОВ «ЮК «Скайлекс» на адресу відповідача було направлено претензію вих. №037/24.
Судом встановлено, що станом на теперішній час, ні відповіді, ні виплати страхового відшкодування ТОВ «ЮК «Скайлекс» від відповідача не отримало, а тому у суду є підстави для задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись, ст.16,25 Закону України «Про страхування», ст.12,22,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст.15,16,512,514,993,1166,1187,1194 ЦК України, ст.ст.51,141,200,204,258,259,263,264,265,280,352 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична Компанія «Скайлекс» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичнаа компанія «Скайлекс» (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 14, офіс 17, ЄДРПОУ 44006572) матеріальну шкоду у розмірі 9277,70 грн. на п/р НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток».
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичнаа компанія «Скайлекс» (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 14, офіс 17, ЄДРПОУ 44006572) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. на п/р НОМЕР_3 в ПАТ «Банк Восток».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: В. С. Петренко