Справа № 947/11597/24
Провадження № 2/947/3095/24
18.11.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченко В.О.
за участю:
секретаря судового засідання Макаренко Г.В.
представника відповідача адвоката Гнатюка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
До Київського районного суду м. Одеси 05.04.2024 надійшла позовна заява ТОВ « Брайт Інвестмент» про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №2013702164 від 14.10.2016 у загальному розмірі 83 132,81 грн., з яких 64591,97 грн - заборгованість за тілом кредиту та 17 540,84 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом, а також судові витрати, з ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після укладення відповідачем ( боржником ) кредитного договору з ПАТ « ОТП Банк» отримання кредитних коштів на суму 9338,20 грн., та відкриття кредитної лінії, боржником отримувались кредитні кошти на умовах строковості та оплатності та у звязку із неналежним виконанням їм своїх зобов'язань по поверненню отриманих коштів та оплаті процентів нарахованих за користування кредитними коштами згідно умов договору, виникла заборгованість, яка розрахована станом на 24.03.2023.
ТОВ « Брайт Інвестмент», який є правонаступником ПАТ « ОТП Банк» на підставі Договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 року, при подачі позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та подав заяву про розгляд справи за відсутністю його представників.
До судового засідання 17.10.2024 з'явився представник відповідача адвокат Гнатюк В.О. який пояснив що ознайомився із позовними вимогами та 10.09.2024 попросив надати додатковий час для підготовки відзиву, однак, до 18.11.2024 заяв по суті справи, заяв та клопотань про поновлення/продовження строку на подання відзиву або відкладення розгляду справи не надав , до судового засідання не з'явився також як і відповідач.
Суд встановив , що 14.10.2016 шляхом укладення Договору про надання споживчого кредиту №2013702164, ОСОБА_1 та ПАТ « ОТП Банк» уклали договір про надання кредитних коштів у розмірі 9138,20 грн ( а/с 12) а також кредитної картки № НОМЕР_1 терміном дії до березня 2019 року з відкриттям кредитної лінії ( а/с 13).
Згідно розрахунку заборгованості , станом на 24.03.2023 заборгованість за тілом кредиту розрахована у розмірі 64591,97 грн а заборгованість по процентам за користування кредитними коштами у розмірі 17 540,84 грн ( а/с 14).
З боку відповідача заяв про застосування строків позовної давності або заперечень проти розрахунку заборгованості не надходило.
Згідно Договору Факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 АТ « ОТП БАНК» ( як клієнт) та ТОВ « Брайт Інвестмент» ( як фактор) домовились про передачу клієнтом фактору право грошової вимоги за кредитними договорами ( а/с 5) серед яких і договору між «ОТП Банк» та ОСОБА_1 із загальною сумою заборгованості у розмірі 82 132,81 грн ( а/с 10) яка розрахована станом на 24.03.2023.
Відповідно до платіжного доручення №46 від 24.03.2023 фактор сплатив клієнту сплату за договором факторингу у розмірі 7 155 000,00 грн (а/с 11).
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Правовідносини пов'язані із кредитними зобов'язаннями врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ).
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом положень частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до вимог ст. 512 та 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У даному випадку судом визначається що наданими до суду доказами підтверджується факт укладення відповідного кредитного договору, належного виконання банком зобов'язань по наданню кредитних коштів, часткове виконання боржником своїх зобов'язань по поверненню кредитних коштів до 24.03.2021 та наявність заборгованості а також право позивача, як нового кредитора, вимагати повернення заборгованості у боржника у розмірі , який доводиться наданим розрахунком заборгованості.
Вказані обставини надають суду можливість прийти до висновку що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК України ).
У даному випадку факт повного задоволення позовних вимог є підставою для стягненню на користь позивача з відповідача сплаченого, при подачі позовної заяви, судового збору у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №20 від 28.03.2024 (а/с 1).
У статті 137 ЦПК України визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем 19.07.2024 подано заяву про стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн., факт надання якої та розмір підтверджується Договором №01/05-23 від 01.05.2024 про надання правової ( правничої) допомоги укладеної між Адвокатським бюро « Юлії Чміль» та ТОВ « Брайт Інвестмент» , Додатком №1 до Договору з визначенням переліку та вартості послуг яки будуть надані , актом про надання правової допомоги від 16.07.2024 в якої сторонами узгоджено факт надання всіх послуг вартістю 7 000 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
У даному випадку судом , з урахуванням обставин яки доведено стороною позивача та наданих доказів, приходить до висновку що заявлені вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу є обґрунтованими а їх розмір відповідає критеріям розумності та відповідності самої справі, а тому є такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Брайт Інвестмент» ( код ЄДРПОУ 4315064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вул Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402 ) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором №2013702164 від 14.10.2016 .
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Брайт Інвестмент» ( код ЄДРПОУ 4315064 ) заборгованість у загальному розмірі 82 132 ( вісімдесят дві тисячі сто тридцять дві ) гривні 81 копійку, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 64591,97 грн., та заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 17 540,84 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Брайт Інвестмент» ( код ЄДРПОУ 4315064 ) судові витрати у загальному розмірі 10 028 ( десять тисяч двадцять вісім ) гривень, які складаються з сплаченого позивачем судового збору у сумі 3 028,00 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення скадено судом 25.11.24.
Суддя В. О. Луняченко