Справа № 675/930/24
Провадження № 2/675/460/2024
"30" жовтня 2024 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді - Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Ізяславі в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
06 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , мотивуючи це тим, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2014 року, від даного шлюбу сторони дітей не мають, причиною звернення до суду, а не до органів ДРАЦС є те, що позивачка проживає за межами України в Республіці Польща, а тому приїхати і подати спільну заяву вона не має можливості. Позивачка вказує, що сімейне життя з відповідачем не склалось через розходження поглядів на сімейне життя та сімейні обов'язки. Сімейні стосунки припинені на початку 2021 року та більше не поновлювались. Позивачка наполягає, що подальше перебування у шлюбі з ОСОБА_2 неможливе.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, звернулися до суду з письмовим клопотанням, в якому просили справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримали.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Як вбачається з відповіді № 636291 від 11 червня 2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, останнє відоме місце реєстрації ОСОБА_2 зазначене у АДРЕСА_1 , 17 квітня 2024 року ОСОБА_2 був знятий з даної реєстрації. Іншого місця реєстрації не зазначено та суду не повідомлено.
Надіслані ОСОБА_2 судові повістки на 02 липня 2024 року, на 24 липня 2024 року, на 03 вересня 2024 року, на 30 вересня 2024 року та на 30 жовтня 2024 року повернулися до суду без вручення із повідомленням про причини повернення: за зазначеною адресою адресат відсутній.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
З огляду на неявку учасників у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі наданих письмових матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Припинення шлюбу визначено главою 11 Сімейного кодексу України.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за доцільне застосувати в даному випадку вимоги вказаної глави з урахуванням заявлених вимог.
Згідно вимог ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд вправі постановити рішення про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 25 липня 2014 року Виконавчим комітетом Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області актовим записом № 4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 26 лютого 2016 року, оригінал якого додано до матеріалів справи.
Від цього шлюбу сторони дітей не мають, як зазначила позивачка у позовній заяві, проти чого жодних заперечень відповідач не подав. .
Позивачка у позовній заяві вказала, що сімейні стосунки між сторонами припинені на початку 2021 року та більше не поновлювались. Відповідач жодних заперечень проти вказаної обставини суду не подав.
Також, судом встановлено, що фактично підстав вважати можливим збереження сім'ї немає, шлюбно-сімейні стосунки сторони не підтримують, що у власноручній заяві підтвердила позивачка, чого не спростував відповідач. Намірів на відновлення сімейних стосунків позивачка не має, посилається на ті обставини, що сторони мають несумісні характери та різні погляди на життя, що призвело до непорозумінь та суперечок. Жодних заперечень цього відповідач суду не подав.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Зважаючи на відсутність будь-яких підстав для примирення сторін, на те, що подружжя фактично припинило шлюбні стосунки, враховуючи категоричну позицію позивачки про необхідність розірвання шлюбних відносин, та відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню, оскільки подальше проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, які складаються з суми сплаченого позивачкою при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та ст. ст. 4, 12, 76-89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 02 вересня 2019 року органом 6820, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25 липня 2014 року Виконавчим комітетом Марківської сільської ради Баранівського району Житомирської області актовим записом № 4, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. С. Янішевська