Справа № 766/5588/19
н/п 2-а/766/266/24
21.11.2024р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді - Зуб І.Ю., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Позивач 20.03.2019 року звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ДПО18 №893640 від 14.03.2019 року та закрити провадження у справі.
Позов мотивований наступним. Постанову позивач вважає незаконною, оскільки він не порушував ПДР. З копії постанови не вбачається за яке саме правопорушення складено постанова. Також позивач був позбавлений можливості реалізувати право на захист.
Справа перебувала у судді ОСОБА_2 , що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2021 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.01.2022 року замінено неналежного відповідача інспектора СР ПП Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Онощенка Сергія Володимировича на належного -Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
У зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , на підставі розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 13.03.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 року, матеріали адміністративної справи 14.03.2024 року передані на розгляд судді Зуб І.Ю.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволення позовних вимог, оскільки працівники поліції в межах своїх повноважень склали постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка є законною.
Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час розгляду справи. Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалює про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.
В постанові серія ДПО18 №893640 від 14.03.2019 року, вказано, що 14.03.2019 року об 09-55 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Враховуючи погану якість примірника постанови, суд позбавлений можливості, дослідити її зміст.
У відзиві вказано, що оскаржувана постанова винесена, оскільки 14.03.2019 року близько 09-55 год, працівниками поліції помічено транспортний засіб Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1 , який порушим розмітки проїзної частини.
Доказування не може гуртуватись на припущеннях.
Будь-яких доказів на спростування тверджень позивача та на підтвердження правомірності притягнення її до адміністративної відповідальності з боку відповідача суду не надано.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст.246 КУпАП).
Згідно з ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем у відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у відповідача виникло б право притягнення його до відповідальності.
Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя. До таких правил, зокрема, належать правила у сфері безпеки дорожнього руху.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб'єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
На думку суду, відповідач повинен був надати суду докази, які б підтвердили в діях позивача наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, яким може бути відео фіксація правопорушення в тому числі.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасувати оскаржувану постанову.
На підставі викладеного, позовна заява підлягає задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. ст. 7, 156, 245, 247, 251, 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 5, 6, 7, 9, 77, 241-247, 268, 271, 283, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову серія ДПО18 №893640 від 14.03.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяІ. Ю. Зуб