Справа № 609/1421/24
2-а/609/36/2024
25 листопада 2024 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючої судді: Катерняк О.М.
за участю: секретаря судового засідання Мацишиної Г.О.,
представника позивача - адвоката Югова С.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до відповідача: Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області
вимоги позивача: про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
І. Стислий виклад позиції сторін.
1. 11 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Югов Сергій Анатолійович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №3390322 від 01 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
2. Позов обґрунтовано тим, що згідно постанови серії ЕНА №3390322 від 01.11.2024 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складеної поліцейським СПД №1 селище Білогір'я Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП за те, що 01.11.2024 о 16.00 год. в селищі Ямпіль, дорога Н-02 109 він керував транспортним засобом, габарити якого перевищили норми чинного законодавства, чим порушив КМУ №30 ч. 4 - порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями, або залізничними переїздами. ОСОБА_1 не погоджується із рішенням поліцейського, бо вважає себе невинуватим, а постанову серії ЕНА №3390322 від 01.11.2024 необґрунтованою, оскільки винесена без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, а справа закриттю. Так, в постанові не зазначено яким саме транспортним засобом керував ОСОБА_1 і норми якого саме чинного законодавства були перевищені і наскільки, чим порушено вимоги ст. 283 КУпАП, а відтак обвинувачення ОСОБА_1 є не конкретизованим, без належного обґрунтування. Відповідно до примітки ст. 132-1 КУпАП дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Однак, вчинення саме такого правопорушення інкримінується ОСОБА_1 - керування транспортним засобом, габарити якого перевищили норми чинного законодавства. Вказав, що 01.05.2022 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу». Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону встановлено, що рух (переміщення) сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів у супроводі автомобіля прикриття суб'єкта господарювання. Така сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення. Цей закон набирає чинності через два роки з дня, наступного за днем його опублікування (17.06.2024), крім п.п. 8 п. 1, п. 2 розділу І та п. 2-4 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Закон опублікований 16.06.2022, а відтак п. 3 розділ ІІ закону набрав чинності 17.06.2022. Відтак, враховуючи те, що вказана норма набрала чинності 17.06.2022, а датою вчинення інкримінованого позивачеві правопорушення є 01.11.2024, поліцейський зобов'язаний був врахувати внесення змін до законодавства щодо зміни габаритних обмежень на рух сільськогосподарської техніки, однак такі обставини при винесенні оскаржуваної постанови враховані не були. Крім того, Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 затверджено «Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні», який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Однак, відповідачем не проводився габаритно-ваговий контроль у відповідності до вимог Порядку №879 та документ про такий контроль не складався. Також, оскаржувана постанова, в порушення вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП, не містить інформації про технічний засіб, яким проведено відеофіксацію правопорушення. Просить скасувати постанову поліцейського СПД №1 селище Білогір'я Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області серії ЕНА №3390322 від 01.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а справу закрити.
3. 14.11.2024 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА №3390322 від 01.11.2024 та вважає, що вона була винесена суб'єктом владних повноважень поліцейським СПД №1 (смт. Білогір1я) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області рядовим поліції ОСОБА_3 з дотриманням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію». Вказує, що 01.11.2024 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 на автодорозі Н-02 109 км керував транспортним засобом марки MASSEY FERGUSON д.н.з. НОМЕР_1 , габарити якого перевищили норми чинного законодавства, чим порушив п. 4 Правил переїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами від 18.01.2001 №30, а саме здійснення керування зазначеним в постанові транспортним засобом без дозволу, зазначеного в пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходиться у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб, тим самим скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. У водія в порушення вимог п. 2.1 «Г» ПДР був відсутній дозвіл на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданий перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, був відсутній патрульний автомобіль супроводу. Вказує, що поліцейський, встановивши правопорушення, керуючись правосвідомістю та оцінивши докази за внутрішнім переконанням, виніс вищезгадану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , з підстав відсутності будь-яких аргументів та доводів, які б свідчили про те, що позивач не вчиняв вищевказаного правопорушення.
4. 25 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» адвокат Югов Сергій Анатолійович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , подав додаткові пояснення у справі. Вказує, що матеріали справи не містять доказів, що позивач керував транспортним засобом марки MASSEY FERGUSON, як це зазначено у відзиві на позов. Крім того, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не врахував вимоги Закону України №2296, про який йдеться у позовній заяві, а відзив містить посилання та опис підзаконних нормативних актів, які не повинні суперечити Закону, що має вищу юридичну силу. А відеозапис, долучений відповідачем до матеріалів справи не підтверджує вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , запис розпочато в 15.41 год. 01.11.2024, в той час, коли в постанові зазначено про вчинення адміністративного правопорушення о 16.00 год. 01.11.2024, відеозапис не містить доказів, що ОСОБА_1 взагалі керував будь- яким транспортним засобом та був зупинений працівником поліції, або ж те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 , габарити якого перевищили норми чинного законодавства. Зазначив, що відповідно до Закону України №2296 «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу» сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення, що не враховано працівником поліції при винесенні оскаржуваної постанови.
5. В судовому засіданні представник позивача адвокат Югов С.А. підтримав позовні вимоги та просив скасувати постанову серії ЕНА №3390322 від 01.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Пояснив, що ОСОБА_1 01.11.2024 дійсно керував трактором колісним MASSEY FERGUSON, позаду трактора був автомобіль супроводу, як і передбачає закон.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи призначено на 21 листопада 2024 року.
7. В судовому засіданні, призначеному на 21 листопада 2024 року оголошено перерву до 25 листопада 2024 року.
8. Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, хоча про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подавши до суду відзив на позов, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без його участі по наявним у справі доказам.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
9. Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 01.11.2024 року серії ЕНА №3390322, складеної поліцейським СПД №1 (смт. Білогір'я) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області рядовим поліції Довгим О.С., вбачається, що 01 листопада 2024 року о 16:00:49 смт. Ямпіль, дорога Н02 109 керував транспортним засобом якого габарити перевищили норми чинного законодавства, чим порушив КМУ №30 ч. 4 - порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Позивача визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
ІV. Оцінка Суду.
10. Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
11. Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
12. Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
14. Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
15. За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16. За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
17. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, 01 листопада 2024 року о 16:00:49 на дорозі Н02 109 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом якого габарити перевищили норми чинного законодавства, чим порушив постанову КМУ №30 ч. 4 і його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з тим, що відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а сама постанова винесена без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи.
18. Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
19. Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
20. Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
21. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
22. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
23. У відповідності до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII), учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
24. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху).
25. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
26. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, згідно п.4 яких рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
27. Відповідно до вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах- 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів- 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів- понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах- до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
28. Згідно з положеннями п.п. 1.10 ПДР України, сільськогосподарська техніка це трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні, меліоративні машини та інші механізми.
Хоча в оскаржуваній постанові рядовим поліції не зазначено яким саме транспортним засобом керував ОСОБА_1 , однак із наданого диску з відеофіксацією події, яка мала місце 01.11.2024 за участі водія ОСОБА_1 слідує, що останній керував трактором.
Отже, трактор відноситься до сільськогосподарської техніки, а рух сільськогосподарської техніки регулюється положеннями пункту 22.7. Правил дорожнього руху, яким встановлено, що сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м, повинна обладнуватися знаком «Розпізнавальний знак» транспортного засобу. Сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м, повинна рухатися в супроводі автомобіля прикриття, який рухається позаду та займає крайнє ліве положення відносно габаритів сільськогосподарської техніки і який обладнується з додержанням вимог стандартів проблисковим маячком оранжевого кольору, ввімкнення якого не дає переваги в русі, а є тільки допоміжним засобом інформації для інших учасників руху. Під час руху такій техніці заборонено хоча б частково займати смугу зустрічного руху. На супровідному автомобілі також встановлюється дорожній знак "Об'їзд перешкоди з лівого боку", який повинен відповідати вимогам стандартів. Обов'язковим також є встановлення габаритних вогнів по ширині габаритів сільськогосподарської техніки зліва та справа. Забороняється рух сільськогосподарської техніки, ширина якої перевищує 2,6 м, колоною та в умовах недостатньої видимості.
Також слід врахувати п. 3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 31.05.2022 № 2296-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу», рух (переміщення) сільськогосподарської техніки за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст здійснюється без обмеження за габаритами таких транспортних засобів у супроводі автомобіля прикриття суб'єкта господарювання. Така сільськогосподарська техніка та автомобілі прикриття обладнуються проблисковими маячками оранжевого кольору без дозволу на їх встановлення.
В пункті 1 цього ж розділу передбачено, що цей Закон набирає чинності через два роки з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 8 пункту 1, пункту 2 розділу I та пунктів 2 - 4 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Закон України від 31.05.2022 № 2296-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу» опубліковано в газеті «Голос України» 16 червня 2022 року №124.
Таким чином пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» набрав чинності 17 червня 2022 року.
Вказані положеннями зазначеного Закону не були враховані працівниками поліції при винесені оскаржуваної постанови.
29. Згідно з ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, примітка до ст. 132-1 КУпАП унеможливлює притягнення особи за порушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
30. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
31. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 3, 4, 6 Порядку). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку).
32. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів автомобілів певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.01.2019 р. у справі №539/655/17.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не проводився габаритно-ваговий контроль у відповідності до вимог Порядку №879, та документ про такий контроль відповідачем суду не надавався, та в матеріалах справи відсутній.
33. На підтвердження вини позивача представником відповідача разом з відзивом на адресу суду надіслано відеозапис з камери нагрудного реєстратора поліцейського, що знаходиться на цифровому носії інформації DVD-R, на якому зафіксовано безпосередню процедуру розгляду адміністративної справи та комунікацію позивача з працівниками поліції, разом з тим, самого факту керування позивачем транспортним засобом - трактором, габарити якого перевищують норму не зафіксовано. Крім того, відеозапис, який міститься на диску, не містить звукового відтворення події, що позбавляє суд оцінити даний доказ належним чином.
34. Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
35. У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
36. Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція. (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
37. Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
38. Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
39. У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
40. Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1).
При цьому саме по собі описання адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Суд зазначає, що обов'язок особи, яка склала матеріали про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
41. В силу приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина 1).
42. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2).
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
За таких обставин, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладений обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довів факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
43. Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
В даному випадку відповідачем не було доведено обставин, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, не надано до суду інших доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, викладені в адміністративному позові, які б дозволили вказати на достовірність обставин викладених в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія в силу дії презумпції невинуватості.
44. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
45. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
46. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому, підлягає скасуванню, а справа закриттю.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
47. Стаття 132 КАС України передбачає види судових витрат, а саме: судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
48. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому, на виконання вимог ст. 139 КАС України, та враховуючи правову позицію, викладену 18 березня 2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17, у зв'язку з задоволенням позову суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 484,48 гривень.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 10, 71-79, 194, 229, 268, 241-246, 270-272, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 122, 247, 251, 283, 286 КУпАП, суд
1. Позов ОСОБА_1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
2. Скасувати постанову поліцейського СПД №1 (смт. Білогір'я) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області серії ЕНА №3390322 від 01.11.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
3. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП закрити.
4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 40108824, місце знаходження: вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький) за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 484 грн 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення суду складено 25 листопада 2024 року.
Суддя: Оксана КАТЕРНЯК