05.11.2024 Справа №607/23152/24 Провадження №3/607/9590/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ознаками правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №151573 від 15 жовтня 2024 року, 15 жовтня 2024 року о 22 год. 14 хв. в м. Тернополі по вул. Київська, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду в медичному закладі КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння відмовився, що вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений про час та місце розгляду справи на 05 листопада 2024 року на 10 год. 00 хв. в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області, про що свідчить його особистий підпис у п. 13 протоколу.
Вказані обставини підтверджують факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаного провадження. Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суду не повідомив, заяв по відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак на підставі ст. 268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП виходячи з наступних підстав:
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачена відповідальність статтею 130 КУпАП.
Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130КУпАП підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- відеозаписами із автореєстратора патрульного автомобіля під назвою та нагрудних камер патрульних поліції під назвою, на яких зафіксовано, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Geely MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху України. В ході спілкування з ОСОБА_1 працівником поліції виявлено у останнього ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, відтак йому було запропоновано проїхати в медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 чіткої відповіді не надав (01 год. 52 хв. 23 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 22 год. 29 хв. 39 сек.). При цьому працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 порядок проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду. На повторну пропозицію працівника поліції проїхати в медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився (02 год. 01 хв. 07 сек. відеозапису, що відповідає фактичному часу 22 год. 38 хв. 25 сек.). В подальшому ОСОБА_1 повідомлено, що на нього буде складено протокол за ч. 2 ст. 130, оскільки він вже притягувався за ч. 1 ст. 130 КУпАП та було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ТОКПЛ» ТОР від 15 жовтня 2024 року, відповідно до якого у результаті огляду проведеного уповноваженою особою патрульної служби у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Огляд не проводився;
- розпискою ОСОБА_2 , у якій останній зобов'язався доставити автомобіль Джілі MR-7151А до місця стоянки;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3272575 від 15 жовтня 2024 року якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП;
- рапортом поліцейського роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Ковалик К. від 15 жовтня 2024 року, згідно якого 15 жовтня 2024 року під час патрулю служби в складі екіпажу Юпітер 105 близько 22 год. 14 хв. було зупинено ТЗ Geely, під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення ПДР, у результаті чого було винесено постанову серії ЕНА № 3272575 за ч. 2 ст. 122 КУпАП. В ході спілкування водієм у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість. Водію було запропоновано проїхати в найближчий медичний заклад для проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, однак останній відмовився;
- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2024 року у справі №607/10941/24, яка набрала законної сили 17 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;
- довідками Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 28 жовтня 2024 року, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 , однак таке посвідчення було вилучено у відповідності до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/610941/24 від 22 травня 20240 року за ч.1 ст.130 КУпАП, а також, що за ОСОБА_1 зареєстровано ТЗ DAEWOO NUBIRA, номерний знак НОМЕР_3 , 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 .
Крім цього, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №151573 від 15 жовтня 2024 року, згідно якого 15 жовтня 2024 року о 22 год. 14 хв. в м. Тернополі по вул. Київська, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geely MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці та відмовився від проходження огляду в медичному закладі КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, що вчинено повторно протягом року. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та містить відмітки про отримання копії протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На підставі досліджених доказів, судом встановлено, факт керування ОСОБА_1 15 жовтня 2024 року о 22 год. 14 хв. в м. Тернополі по вул. Київська, 7, транспортним засобом Geely MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці та факт відмови останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР.
Суд наголошує, що в рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння вчинене повторно протягом року особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд приймає до уваги ст. 33, 34, 35 КУпАП в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність. приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Також, суд враховує, що санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу. Поряд з цим, суд не вбачає підстав для прийняття рішення у даній справі про оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення, транспортний засіб Geely MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , останньому не належить на праві приватної власності, а його власником є ОСОБА_3 .
Крім того, вирішуючи питання щодо обсягу застосованого стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП у разі, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується не відбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2024 року у справі 607/10941/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Вказана постанова набрала законної сили 17 червня 2024 року.
Таким чином, станом на 05 жовтня 2024 року, тобто на день винесення цієї постанови, строк не відбутої частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами складає 7 місяців 12 днів, а тому загальний строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, який необхідно накласти на ОСОБА_1 становить 3 роки 7 місяців 12 днів.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, 35, ст. ст. 40-1, 130, 245, 280, 283, 284, 287, 294, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі), 00 грн, який стягнути в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, не відбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 травня 2024 року у справі 607/10941/24, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі), 00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців 12 (дванадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений по рушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч), 00 грн в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяН. Р. Кунець