Справа № 758/2693/24
Категорія 38
25 листопада 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Зазначало, що 21.09.2022 на підставі заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 0102237/143 від 21.09.2022 ПАТ «МТБ Банк» відкрито ОСОБА_2 поточний рахунок у форматі IBAN у валюті долар США, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки.
До поточного рахунку на ім'я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International: Visa Classic Debit.
21.09.2022 на рахунок ОСОБА_1 помилково були зараховані кошти в розмірі 9 981, 80 доларів США замість правильної суми коштів 99, 81 доларів США, за операцією переказу коштів з-за кордону на загальну суму 411 821, 80 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в долари США.
Отже, різниця між 9 981, 80 доларів США та 99, 81 доларів США, яка становить 9 881, 39 доларів США є безпідставно набутими відповідачем грошовими коштами, з яких 4 943, 96 доларів США не повернуті останнім та становлять суму його боргу.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 4 943, 96 доларів США та судові витрати по справі.
Відповідно до ухвали судді Подільського районного суду м. Києва від 18.03.2024 було відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення суми та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 21.09.2022 на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування № 0102237/143 від 21.09.2022 ПАТ «МТБ Банк» відкрито ОСОБА_2 поточний рахунок у форматі IBAN у валюті долар США (а.с. 89-93).
21.09.2022 на рахунок ОСОБА_1 помилково були зараховані кошти в розмірі 9 981, 80 доларів США замість правильної суми коштів 99, 81 доларів США, за операцією переказу коштів з-за кордону на загальну суму 411 821, 80 малагасійських аріарі (MGA), з конвертацією цих коштів в долари США.
По усім переказам з-за кордону, що були здійснені у валюті малагасійський аріарі (MGA), внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунки отримувачів переказу зараховувалася грошова сума у стократному розмірі від ініційованої суми переказу.
Помилка в розрахунках була обумовлена тим, що в програмному компоненті Integrated Transaction Management версії 4.5 (далі за текстом - Програма ITM), який є частиною програмного забезпечення процесингового центру АТ «ПУМБ», було неправильно визначено «параметр експоненти», який визначає скільки цифр у кінці суми переказу, який підлягає зарахуванню отримувачу, мають бути відокремлені комою. У «параметрі експоненти» замість значення «2» було вказано значення «0», що призвело до того, що програмне забезпечення ІТМ не ставило кому перед двома останніми цифрами суми транзакції для позначення останніх двох цифр як сантими.
Необхідність відокремлення двох останніх цифр суми транзакції комою від решти суми валютної транзакції MGA пояснюється тим, що мінімальною одиницею MGA є один сантим, що становить одну соту (1/100) валюти малагасійський аріарі (MGA). Якби програмні компоненти, що визначають «параметр експоненти», були реалізовані належним чином, останні дві цифри були б позначені як сантими, в результаті чого на рахунки отримувачів були б зараховані коректні суми транзакцій. Натомість, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів були зараховані суми, що в сто разів перевищували фактичні суми, які мали б бути зараховані.
Наявність вищевказаної помилки в Програмі ITM, що використовується АТ «ПУМБ» для управління транзакціями за платіжними картками, яка належить компанії Euronet USA, LLC та підтримується нею, підтверджується листом компанії Euronet від 26 січня 2023 року (а.с. 173).
Листом від 20.10.20224 АТ «ПУМБ» сповістило відповідача про необхідність погашення заборгованості у розмірі 4 943, 96 доларів США. (а.с. 96-99).
Отже, різниця між 9 981, 80 доларів США та 99, 81 доларів США, яка становить 9 881, 39 доларів США є безпідставно набутими відповідачем грошовими коштами, з яких 4 943, 96 доларів США не повернуті останнім.
Відповідно до п. 1.1 публічної частини Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування ПАТ «МТБ БАНК» (далі - Договір), несанкціонований (технічний) овердрафт - несанкціоноване перевищення видаткового ліміту за поточним рахунком з використанням електронних платіжних засобів, який виник під час здійснення платіжних операцій з використанням платіжної карти.
Згідно з п. 3.3 Договору при виникненні технічного (несанкціонованого) овердрафту на рахунках та/або технічного (несанкціонованого) перевищення ліміту овердрафта на рахунку, Держатель зобов'язується відшкодувати Банку суму заборгованості та нараховані проценти на суму заборгованості відповідно до чинних, на дату відшкодування, Тарифів Банку, до 15 числа місяця, наступного за місяцем виникнення технічного (несанкціонованого) овердрафту на рахунках та/або технічного (несанкціонованого) перевищення ліміту овердрафта на рахунку.
Помилкове зарахування відповідачу коштів у 100-кратному розмірі від суми ініційованого платежу, здійснення видаткових операцій по рахунку відповідачем за рахунок коштів, які йому не належать, підтверджується випискою по рахунку (а.с. 95) , доказами, які надані MПC Visa, компанією Euronet (а.с. 173).
Згідно з частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19, від 26 травня 2021 року у справі № 202/7994/17-ц.
Таким чином, несанкціонований овердрафт у розмірі 4 943, 96 доларів США, який виник у зв'язку із помилковим зарахуванням коштів на рахунок ОСОБА_1 є заборгованістю відповідача перед банком, що не була обумовлена договором, та не була прогнозованою в розмірі та за часом виникнення, тобто ОСОБА_1 набув майно без достатніх правових підстав, які не носили та не були обумовлені договірним характером та є відносинами, що виникли у зв'язку з безпідставним отриманням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, відповідно підлягають під дію глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).
Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Отже, за змістом вищезазначеної норми ЦК України банк зобов'язаний зарахувати на рахунок клієнта (отримувача) грошові кошти, що надходять володільцеві рахунку, в розмірі саме дійсно ініційованої платником суми переказу.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 1068 ЦК України Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Умовами укладеного договору між позивачем та відповідачем не передбачено, що при ініціюванні платником переказу у валюті малагасійський аріарі (MGA) на рахунок отримувача банк має зарахувати суму переказу у 100-кратному розмірі, а тому виникнення несанкціонованого (технічного) овердрафту, у зв'язку з отриманням відповідачем коштів, які належать банку, без достатньої правової підстави має місце.
До того ж, вищевказана позиція повністю узгоджується з висновками, здійсненими Верховним Судом у постанові від 26.05.2021, справа № 202/7994/17-ц. Так, Верховний Суд зазначає, що використання клієнтом грошових коштів понад залишок по рахунку або встановленого банком ліміту овердрафту є несанкціонованим овердрафтом. Отже, овердрафт є непередбаченим, якщо в договорі передбачено, що клієнт може вчиняти операції лише в межах залишку коштів на рахунку. Несанкціонований овердрафт підпадає під дію ЦК України (глава 83 ЦК України - набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).
З наведеного слідує, що наявні всі обов'язкові умови для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 005/10-2022 від 27.10.2022 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ПАТ «МТБ Банк» відступає АТ «ПУМБ», а АТ «ПУМБ» приймає грошові права вимоги, що належать ПАТ «МТБ Банк», і стає кредитором у зобов?язаннях клієнтів (далі - Боржники, а кожен окремо - Боржник) виключно з відшкодування заборгованості за технічними (несанкціонованими) овердрафтами, що виникли на поточних рахунках клієнтів, відкритих у Первісного кредитора відповідно до умов укладеного Договору про видачу та обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування (далі - Права вимоги), а Новий кредитор зобовязується оплатити Первісному кредитору відступлені останнім Права вимоги, які визначаються у реєстрі боржників (Додаток № 1 до цього Договору), що є невід?ємною частиною цього Договору дал - Реєстр боржників), за встановленою ціною. (а.с. 106-114).
Згідно з витягом з реєстру боржників від 03.05.2022 до АТ «ПУМБ» відповідно до укладеного договору про відступлення права вимоги перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за несанкціонованим овердрафтом на суму у розмірі 4 943, 96 доларів США. (а.с. 115-120).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, АТ «ПУМБ» набуло прав вимоги до ОСОБА_1 стягнення безпідставно набутих коштів за несанкціонованим овердрафтом на суму у розмірі 4 943, 96 доларів США.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що внаслідок рахункової помилки у програмному комплексі процесингового центру АТ «ПУМБ» на рахунок відповідача було помилково зараховано переказ у стократному розмірі від ініційованої суми операції, грошові кошти були отримані відповідачем у розмірі 9 881, 39 доларів США, з яких 4 943, 96 доларів США не повернуті та становлять суму боргу відповідача, грошові кошти набуті відповідачем не на підставі норм закону чи умов Договору, а без достатньої правової підстави, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в порядку ст. 1212 ЦК України, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 26.05.2021, справа № 202/7994/17.
Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 1212, 1215, 1214 ЦК України, ст. ст. 45, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 76-81, 137, 141, 223, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, -
Позов акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14282829) суму в розмірі 4 943 (чотири тисячі дев'ятсот сорок три) доларів США 96 центів.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 14282829) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення - 25.11.2024.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду яапеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук