Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13512/24
23 жовтня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживає за адресою:
АДРЕСА_1 С Т А Н О В И В :
Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначав, що у провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100070002377 від 21.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.10.2024 близько 16 год. 10 хв., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 у крамниці із продажу сувенірів, де у останнього виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, ОСОБА_4 підійшов до продавця сувенірів ОСОБА_7 та попросив пакет для складання товару - сувенірів. У подальшому, ОСОБА_4 взяв зі стелажу товар, частину якого помістив до пакету, який дав продавець, а у руці залишив тримати металевий браслет із візерунками. Після чого направився до виходу із крамниці без сплати за товар.
У цей час продавець ОСОБА_7 попросив розплатитись за товар, який він взяв, що знаходиться у пакеті та у руках останнього, на що ОСОБА_4 відмовився.
Після чого, ОСОБА_7 вихопив у ОСОБА_4 пакет із сувенірами, а металевий браслет залишився у руці останнього.
В цей час, ОСОБА_4 не зважаючи на прохання про оплату або повернення товару, побіг із крамниці, чим відкрито для потерпілого ОСОБА_7 заволодів чужим майном, а саме: металевим браслетом із візерунками, вартістю 2500,00 гривень.
У подальшому, ОСОБА_4 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2500,00 гривень.
Таким, чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
22.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за . 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання до 10 років позбавлення волі.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підтверджується наступними доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 21.10.2024;
- показаннями потерпілого ОСОБА_7 від 21.10.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим ОСОБА_7 від 21.10.2024;
- показаннями свідка ОСОБА_8 від 21.10.2024;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_8 від 22.10.2024;
- протоколом огляду місця події поруч із адресою: АДРЕСА_3 від 21.10.2024;
- протоколом огляду відеозапису від 22.10.2024.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Враховуючи зазначені обставини, метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наступним ризикам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- можливості впливати на потерпілого з метою зміни показів в частині фактичних обставин;
- вчинення інших кримінальних правопорушень.
У досудового слідства є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання до 10 років позбавлення волі. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що останній може вчинити спроби переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що в свою чергу буде негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду та призведе до неможливості закінчення розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки. Також на цей ризик впливає те, що ОСОБА_4 не має місця фактичного проживання, тому більш м'які заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Про незаконний вплив на потерпілого, свідчить те, що ОСОБА_4 може чинити тиск на потерпілого, з метою зміни ним показів з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній знає про місце роботи потерпілого. Показання осіб мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
На той факт, що підозрюваний вчинятиме інші кримінальні правопорушення вказує те, що підозрюваний повідомлений про підозру за вчинення злочину, за допомогою якого відбувається особисте збагачення підозрюваного, що підвищує актуальність даного ризику. Також доречно зазначити, що офіційна робота у підозрюваного відсутня, що, в разі застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, підвищує ризик вчинення ним правопорушень з метою заволодіння матеріальними цінностями.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу підозрюваного, також призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на потерпілого.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам.
Посилаючись на те, що саме такий запобіжний захід як тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий просив клопотання задовольнити та одночасно визначити розмір застави у розмірі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, вказавши на те, що ризики прокурором не доведені, підозра необґрунтована, а тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешт.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу до наступного висновку.
Установлено, що у провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100070002377 від 21.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
21.10.2024 ОСОБА_4 було затримано.
22.10.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України (ч. 1 ст. 178 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» , «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, хоча те, що саме може вважатися обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи.
З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України .
Крім того, враховую наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; можливість незаконного впливу на потерпілого; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурором у судовому засіданні було доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Доказів, які б вказували на те, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме: домашній арешт, може забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оскільки в судовому засіданні доведено необхідність застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, останньому також підлягає визначення розміру застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що в силу норм ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного, приходжу до висновку, що розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 175 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 208-210, 213, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024100070002377 від 21.10.24 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 19.12.24 включно.
Визначити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: НОМЕР_1 , отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові платника застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави строком до 19.12.24.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя ОСОБА_1