печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48753/24-к
пр. 1-кс-41809/24
13 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій в межах кримінального провадження № 22018000000000028 від 23.01.2018,
15.10.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій в межах кримінального провадження № 22018000000000028 від 23.01.2018.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду скарги заявник повідомлений належним чином. До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , в якій останній просить розглянути скаргу за його відсутності, та задовольнити скаргу з наведених в ній підстав.
Слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що уповноважених осіб Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018000000000028 від 23.01.2018.
10.10.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 направив до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, клопотання від 09.10.2024 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 22018000000000028 від 23.01.2018, в порядку ст. 220, 221 КПК України.
Однак, на даний час, особа, що звернулась зі скаргою, належної відповіді від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не отримала.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з наступного.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, про що проінформувати особу, яка подала клопотання.
Згідно зі ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаєтьсяу формі постанови. Постанови виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом. Постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Згідно доводів скарги, які слідчим у кримінальному провадженні № 22018000000000028 від 23.01.2018 не спростованні, в порядку, визначеному КПК України, клопотання від 09.10.2024 не було розглянуто у спосіб та формі, встановленій ст.ст. 110, 220 КПК України.
Сукупність вказаного, враховуючи, що першочерговим завданням кримінального провадження є захист та охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання у встановлений КПК України спосіб, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22018000000000028 від 23.01.2018, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 09.10.2024 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 22018000000000028 від 23.01.2018, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, та письмово повідомити заявника даного клопотання про результати його розгляду, у відповідності до вимог ст.ст.110, 220 КПК України.
Одночасно, слідчий суддя відмовляє у задоволенні вимог скарги у частині зобов'язання уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, вчинити дії вказані в клопотанні від 09.10.2024, оскільки ця вимога є передчасною у зв'язку з тим, що клопотання належним чином не розглянуте, а також слідчий органу досудового розслідування, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, згідно з частиною першою статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 24, 36, 40, 110, 220, 221, 303, 306, 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №22018000000000028 від 23.01.2018, розглянути відповідно до чинного законодавства клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 25.07.2023 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, повідомити заявника про результати його розгляду у формі та спосіб, встановлений вимогами ст.ст. 110, 220 Кримінального процесуального кодексу України, направивши відповідний процесуальний документ на адресу заявника.
В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1