Справа № 579/1331/24
2/579/361/24
15 листопада 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області
у складі головуючого судді - Моргуна О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Сергієнко Ж.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кролевець цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Кролевецької міської ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Кролевецької міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
Виконавчий комітет Кролевецької міської ради, в інтересах малолітньої ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати дитину органу опіки та піклування виконавчого комітету Кролевецької міської ради для подальшого влаштування.
Позивач виконавчий комітет Кролевецької міської ради Сумської області в судове засідання свого представника не направив, надіславши суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 41).
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.44), до суду не з'явилась, про причини неявки не повідомила. За змістом заяви про розгляд справи без її участі позовні вимоги не визнає.
Третя особа служба у справах дітей виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області, надала суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника (а.с. 41).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З урахуванням зазначених положень ЦПК України та клопотання представника позивача, третіх осіб, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с. 8).
Батько дитини записаний згідно ч.1 ст.135 СК України, що вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с. 9).
За змістом заяви ОСОБА_2 від 20 лютого 2024 року просить влаштувати дитину до спеціалізованого будинку дитини (а.с. 11).
Згідно Наказу служби у справах дітей Кролевецької міської ради від 22 лютого 2024 року № 20-0Д ОСОБА_1 взята на облік як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах (а.с.12).
Згідно протоколу № 04 від 20 лютого 2024 року засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кролевецької міської ради вирішено влаштувати новонароджену дитину ОСОБА_2 в комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» (а.с.13).
ОСОБА_1 поступила до закладу комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» 4 березня 2024 року (а.с.15).
За змістом листа центру надання соціальних послуг Кролевецької міської ради для породіллі ОСОБА_3 та її новонародженої дочки не створено належних санітарно-гігієнічних умов для проживання , що унеможливлює виписку новонародженої дитини з пологового відділення (а.с.16).
Згідно характеристики Божківського старостинського округу ОСОБА_2 ніде не працює , зловживає алкогольними напоями , позбавлена батьківських прав відносно чотирьох дітей , умови поживання в будинку незадовільні (а.с.17-18).
За змістом актів обстеження житлово побутових умов ОСОБА_2 від 19 лютого 2024 року , 21 березня 2024 року , 22 березня 2024 оку , 6 травня 2024 року умови проживання за місцем проживання ОСОБА_2 незадовільні (а.с. 20-24).
Згідно листа закладу комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» за весь час перебування ОСОБА_1 мати дитини жодного разу її не відвідала та не телефонувала(а.с.37).
Питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_1 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кролевецької міської ради 6 червня 2024 року (а.с. 19). За висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 20 червня 2024 року було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав затверджено рішенням виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 20 червня 2024 № 198 (а.с. 33-34).
З викладеного вбачається, що відповідач втратила будь-які зв'язки зі своїм малолітньою дочкою, при цьому, доказів заперечень щодо вказаних обставин відповідач суду не надала. Всупереч вимогам ст.ст.150, 155, 180 СК України, які передбачають обов'язки батьків по вихованню та утриманню дітей, вона ухиляється від виконання цих обов'язків, а її спосіб життя не забезпечує інтересів дитини.
Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Сторонам надано можливість повно реалізувати процесуальні права, надані їм законом, в тому числі надати докази.
На відповідача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести відповідно до вимог ст.ст.12, 13 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст.78-80 ЦПК України, протилежне, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідач взагалі не надала відзиву проти позову та доказів, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти позову.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
Стаття 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно ч. 4 , ч. 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Проаналізувавши досліджені докази, суд дійшов висновку, що відповідач не виконує батьківських обов?язків, передбачених ст. 150 СК України, ухилялася від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не піклується про неї, особа ОСОБА_2 та її оточення є непридатним та неблагополучним для проживання та виховання дитини матір'ю.
Суд не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, щоб відступити від висновку органу опіки та піклування.
Після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, суд погодився з обґрунтованим висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Кролевецької міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 і прийшов до висновку, що ОСОБА_2 свої батьківські обов'язки брати участь у вихованні дитини, передбачені ст.150 та ч.2 ст.157 СК України, будучи при цьому повнолітньою, дієздатною особою, без поважних причин не виконує, таким чином ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
Суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дитини відповідатиме інтересам дитини та умовам її нормального розвитку, виховання та навчання, сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дитини.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до ст.ст.150, 155, 164, 167 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280, 282 ЦПК України,-
позовну заяву виконавчого комітету Кролевецької міської ради, місцезнаходження: 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул. Грушевського, 19, код ЄДРПОУ 04058060, в інтересах малолітньї ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , третя особа служба у справах дітей Кролевецької міської ради, місцезнаходження: 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул. Грушевського, 19, про позбавлення батьківських прав задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавити батьківських прав відносно її дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Передати ОСОБА_1 органу опіки та піклування.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 25 листопада 2024 року.
Суддя О. В. Моргун