Справа № 182/2846/24
Провадження № 1-кп/0182/975/2024
Іменем України
15.11.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області у режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12024041340000476 від 08.04.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (у режимі відеоконференцзв'язку) - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5
1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Також прокурор зазначила, що обвинувачений законних джерел доходу не має, заробляє на життя вчиняючи корисливі злочини, тому вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заявив, що і не заперечує та і не підтримує заявлене клопотання та зазначив, що додати йому немає чого.
4.Захисник ОСОБА_5 , посилаючись на погоджену до судового засідання позицію, заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки вважає зазначені прокурором ризики необґрунтованими та недоведеними.
5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечила та підтримала раніше заявлене клопотання.
6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.
7.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався до 22 листопада 2024 року включно. Також судом визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
8.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
9. Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
10.Суд звертає увагу на те, що положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, суд користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), якою визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
11.Тому, Суд, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри/пред'явленого обвинувачення, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра/обвинувачення обґрунтованим, щоб виправдати подальший судовий розгляд.
12.Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
13.Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: зокрема, переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
14. Тому, Суд свої висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яким запобіжним заходом, обґрунтовує результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого, а саме його репутації, зокрема наявності інших кримінальних правопорушень в суді, належного стану здоров'я (відомостей про погіршення стану здоров'я не надавалось), відсутності міцних соціальних зв'язків, утриманців, постійного місця роботи і проживання та способу життя взагалі.
15.Суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, який є тяжкими злочином; вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, а також враховуючи його репутацію.
16.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 днів, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.
17.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.
Керуючись статтями 177, 181-184, 194, 331, 371, 372 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.У задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 12 січня 2025 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп.
4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються такі обов'язки:
- прибувати до суду у визначений час;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5.Визначити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
6.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 19.11.2024.
Суддя: ОСОБА_1