179/1268/23
1-кп/179/17/24
25 листопада 2024 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12023041470000153 від 13.06.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Магдалинівка Новомосковського району Дніпропетровської області, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, -
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан (строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідно до Указу Президента України №254/2023 від 01.05.2023).
Водночас, 13.06.2023 (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити) ОСОБА_4 перебував у с.Шевське Новомосковського району Дніпропетровської області, достовірно знав, що по АДРЕСА_2 проживає його знайомий, ОСОБА_6 , який за своїм місце мешкання зберігає різноманітне майно.
Того ж дня, близько 12 години 25 хвилин ОСОБА_4 стало відомо, що ОСОБА_6 відсутній за своїм місцем мешкання, тоді у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаному з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, а саме - майна ОСОБА_6 .
Того ж дня, близько 12 години 30 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити), ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, підійшов до домоволодіння, належного ОСОБА_6 , розташованого по АДРЕСА_2 , де через хвіртку зайшов на територію подвір'я, підійшов до житлового будинку, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через не зачинені вхідні двері проник до середини будинку.
На столі, в кімнаті будинку ОСОБА_7 побачив мобільний телефон «BRAVIS LIHGT». Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, перебуваючи в зазначений час та у вказаному місці, впевнившись, що його дії є таємними для оточуючих та за ним ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 наблизився до столу, взяв у руку мобільний телефон «BRAVIS LIHGT», вартістю 245 грн., поклав його в кишеню своїх брюк, після чого з підлоги кімнати взяв у руки бензинову мотокосу «TRIMMER CUTTER WLBC305PROMO», вартістю 2356,92 грн. та вийшов з будинку, пройшовши через двір мав намір покинути місце вчинення злочину з викраденим майном.
Вийшовши за двір, ОСОБА_4 був помічений ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, перестали бути таємними, бажаючи покинути місце вчинення злочину з викраденим майном, відштовхнув руками від себе ОСОБА_8 , та намагався сісти на моторолер і втекти з місця скоєння злочину. Але в цей час ОСОБА_8 покликав на допомогу ОСОБА_9 , в зв'язку з чим ОСОБА_4 усвідомив, що не має реальної можливості розпорядитися чи користуватися викраденим майном, залишив бензинову мотокосу та покинув місце вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю та суду показав, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 раніше належало йому, він його продав потерпілому ОСОБА_6 . З потерпілим у нього були добрі відносини. 13 червня 2023 року він перебував у с.Шевське та приблизно о 12-30 годин прийшов додому до ОСОБА_6 , щоб поспілкуватися та подивитися, як той живе, але потерпілого вдома не було. Він через незачинену хвіртку він зайшов на двір, пройшов до будинку. Двері будинку також були незачинені, він зайшов у будинок, думав, що ОСОБА_6 спить. В будинку нікого не було, тоді він пішов на город, на городі потерпілого також не було. Тоді він повернувся у будинок, де в коридорі взяв бензокосу, а з кімнати - мобільний телефон, який поклав у кишеню шортів, після чого з мотокосою в руках вийшов з будинку. Коли він виходив з двору, то зустрів ОСОБА_8 , який спитав, куди він несе бензокосу, він відповів, що все добре, але ОСОБА_8 почав відбирати у нього бензокосу. У цей час на вулицю вискочив ОСОБА_10 . Тоді він (обвинувачений) залишив бензокосу, сів на мопед та поїхав. Телефон потерпілого залишився у нього в кишені. В той же день до нього приїхали працівники поліції, яким він віддав телефон. На даний час потерпілий до нього претензій не має. Шкодує та розкаюється у вчиненому, зобов'язується більше не вчиняти правопорушень.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має та цивільний позов не заявляє.
Прокурор, обвинувачений та захисник не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого. Тому суд на підставі ст. 325 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини під час судового розгляду для прийняття рішення, ухвалив про проведення судового розгляду без представника потерпілого.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст.185 КК України підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Так, свідок ОСОБА_8 суду показав, що потерпілий ОСОБА_6 його сусід. Влітку 2023 року, точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_6 був на роботі, а обвинувачений зайшов до них на двір з пляшкою пива та запропонував випити. Вони сиділи у них на дворі, обвинувачений та його син, ОСОБА_9 , випили пива, після чого обвинувачений пішов на двір до ОСОБА_6 . Деякий час обвинуваченого не було, потім він повернувся. Вони сиділи на дворі та розмовляли, його син в цей час був у кухні. Потім ОСОБА_4 знову пішов. Через деякий час він (свідок) вийшов на вулицю та побачив, що моторолер обвинуваченого стоїть біля двору потерпілого, а ОСОБА_4 йде по двору з бензокосою, яку його син до цього подарував ОСОБА_6 . Він спитав у обвинуваченого, чому він взяв бензокосу, яка належить потерпілому, на що обвинувачений почав сваритися. Тоді він підійшов до ОСОБА_4 , а той вже почав прив'язувати мотокосу до моторолера. Він почав виривати у обвинуваченого мотокосу, а обвинувачений її не віддавав. В цей час його син, ОСОБА_10 , вийшов на вулицю. Він покликав сина, відібрав у обвинуваченого мотокосу та заніс до веранди, а обвинувачений поїхав. Після цього він зателефонував до ОСОБА_6 та розповів про те, що трапилось. Приїхав потерпілий та викликав поліцію.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що обвинувачений приїхав до них у гості, вони поспілкувалися. Після цього ОСОБА_4 пішов до ОСОБА_6 . ОСОБА_6 в той час вдома не було, він був на роботі. Його батько, ОСОБА_8 також вийшов на вулицю, а він залишився вдома. Через деякий час його покликав батько. Він вийшов на вулицю, де біля подвір'я потерпілого побачив батька та обвинуваченого. Батько забрав у ОСОБА_4 мотокосу та розповів йому, що ОСОБА_4 намагався її вкрасти. Цю мотокосу він (свідок) раніше подарував ОСОБА_6 , тому він добре знає її на вигляд. Батько поніс мотокосу назад до веранди, а він сказав ОСОБА_4 , щоб той забирався геть. ОСОБА_4 сів на моторолер та поїхав.
Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.06.2023, ОСОБА_6 звернувся до ВП №1 Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про вчинення крадіжки майна з його будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (а.с.77).
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 13.06.2023 року з фототаблицями, слідчим, за участі потерпілого ОСОБА_6 за його згодою, було оглянуто місце події - домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 . В ході огляду будинку встановлено, що вхід в будинок здійснюється через дерев'яні двері, які обладнані врізним замком, який на час огляду слідів злому чи будь-яких пошкоджень не має. У коридорі на підлозі було виявлено мотокосу «TRIMMER CUTTER» темно синього кольору, яку, зі слів потерпілого, було йому повернуто сусідом ОСОБА_11 , який забрав її в ОСОБА_4 . При огляді кімнати встановлено, що при вході з правого боку під стіною знаходиться стіл, на якому, зі слів заявника знаходився мобільний телефон марки «BRAVIS» чорного кольору, який на час огляду був відсутній. Виявлену під час огляду місця події мотокосу «TRIMMER CUTTER» було оглянуто та вилучено (а.с.79-86).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 13.06.2023 з фототаблицею, слідчим у присутності понятих було оглянуто добровільно виданий ОСОБА_4 мобільний телефон марки «BRAVIS» чорного кольору (а.с.87-91).
Відповідно до висновку експерта судової товарознавчої експертизи №3069 від 06.07.2023, ринкова вартість, з урахуванням знову, бувшої у використанні, в справному стані, бензинової мотокоси «TRIMMER CUTTER WLDC305PROMO», 2021 року виготовлення може становити 2356,92 грн.; ринкова вартість, з урахуванням зносу, бувшого у використанні, в справному стані, мобільного телефону «BRAVIS LIGHT», 2020 року виготовлення становить 245 грн. (а.с.95-103).
При проведенні слідчого експерименту 30.06.2023 року із застосуванням відеозапису, який зафіксований відповідним протоколом, обвинувачений ОСОБА_4 у присутності понятих показав місце скоєння кримінального правопорушення, детально розповів про обставини викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 з домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , розповів яким чином він проник до подвір'я та будинку (через хвіртку та незачинені двері), показав місце в будинку, звідки він взяв мотокосу, а також розповів про обставини, при яких сусіди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відібрали у нього мотокосу, після чого він поїхав додому (а.с.104-107).
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Також суд враховує рекомендації викладені в п.п.3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", в яких вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле. Судам треба мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті.
Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин. Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий та вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Судом також враховується незначна матеріальна вартість майна, намір заволодіти яким була у обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, оскільки злочин не був завершений та викрадене майно повернуто потерпілому.
Враховуючи наведені вище обставини, які на думку суду істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, суд дійшов висновку про можливість застосування положень ч.1 ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України.
Як вбачається з досудової доповіді Новомосковського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації у Дніпропетровській області», підготовленої стосовно обвинуваченого, виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
З урахуванням зазначених вище даних про особу ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем мешкання характеризується задовільно, його поведінку під час кримінального провадження та повне визнання вини, його відношення до скоєного правопорушення, щирий жаль та осуд своєї поведінки та готовність понести передбачене законом покарання, відсутність претензій з боку потерпілого, враховуючи наведені вище висновки органу пробації, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів з боку органу пробації.
З огляду на принцип індивідуалізації та домірності (пропорційності) покарання, який полягає, зокрема у адекватності застосованого заходу примусу та скоєного діяння, суд вважає, що в даному конкретному випадку реальне відбуття ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, буде непропорційним, оскільки мета та цілі покарання можуть бути досягнуті, з врахуванням вищенаведеного судом - без ізоляції його від суспільства, проте в умовах контролю за його поведінкою зі сторони державних органів.
За таких обставин суд вважає необхідним на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом зазначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, що відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №3069 від 06.07.2023 у сумі 250 грн., що підтверджується звітом про фактичні затрати на проведення експертизи.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого не обирався. Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373- 374, 392 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ч. 1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо протягом зазначеного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання останнього.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судових експертизи у сумі 250 (двісті п'ятдесят) грн.
Речові докази:
- дисковий накопичувач формату DVD-R з відеозаписом слідчого експерименту - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- бензинову мотокосу «TRIMMER CUTTER WLBC305PROMO» та мобільний телефон «BRAVIS LIGHT», які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити потерпілому за належністю.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1