справа № 208/11738/24
провадження № 2/208/2012/24
04 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17.10.2024 року представник позивача, адвокат Крет Ю.М. яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ознайомившись з матеріалами справи, суддя вважає, що вказана позовна заява не може бути розглянута Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області та підлягає передачі за підсудністю до Вільнянського районного суду Запорізької області, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Якщо позов поданий до відповідача, який не має зареєстрованого місця проживання на території, яку обслуговує суд, у позові має бути зазначено, що він поданий за правилами альтернативної підсудності і конкретно зазначити саме з якої підстави, передбаченої статтею 28 ЦПК України.
Як зазначав Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 691/914/19 (провадження № 61-20176св21), у позовній заяві позивач має обґрунтувати підстави для застосування правил альтернативної підсудності.
Проте обґрунтування підсудності даного спору Заводському районному суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у позовній заяві відсутнє. Крім того, з матеріалів справи слідує, що сторони не мають спільних неповнолітніх дітей.
Підстави для застосування виключної підсудності відсутні. Жодних доводів задля застосування правил альтернативної підсудності позивач не наводить, відтак, має бути застосоване загальне правило.
У поданій позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом здійснено запит щодо реєстрації місця проживання відповідача.
У відповідності до відповіді №884282 від 04.11.2024 р. з Єдиного державного демографічного реєстру, громадянка ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, як встановлено судом, зареєстроване місце проживання відповідача по справі не відноситься до територіальної юрисдикції Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України визначено якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Суд зазначає, що вказана адреса зареєстрованого місця проживання відповідача охоплювалась підсудністю Кіровського районного суду м.Донецька.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», розгляд справ, підсудних Кіровському районному суду м.Донецька, здійснюється Чернігівським районним судом Запорізької області.
Крім того, розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», від 12 березня 2022 року № 5/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Запорізької області)» та від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)». Відповідно до даного Розпорядження, справи, які підсудні Чернігівському районному суду Запорізької області, підсудні Вільнянському районному суду Запорізької області.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вищевикладене, підстави для розгляду цивільної справи Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю за зареєстрованим місцем проживання відповідача - до Вільнянського районного суду Запорізької області.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України, суд -
Цивільну справу № 208/11738/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передати на розгляд до Вільнянського районного суду Запорізької областіза територіальною підсудністю.
Копію ухвали направити заявнику та його представнику.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.Г. Гречана