справа № 235/6202/24
№ провадження 1-кс/208/2521/24
Іменем України
21 листопада 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 «про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю» в межах кримінального провадження №42021000000001656 від 09.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 438 КК України, -
Слідчий відділу СУ ГУ НП в Донецькій області звернувся до слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області із погодженим з прокурором клопотанням, просив надати дозвіл на тимчасовий доступ на вилучення документів які перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 2584/0/15-24 від 29.08.2024, з 02.09.2024 територіальна підсудність Красноармійського міськрайонного суду Донецької області змінена шляхом її передачі до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20.11.2024 року справу передано в провадження слідчого суддіІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1
21.11.2024 року слідчий надав слідчому судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська заяву, в якій просив заявлене клопотання про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами чинного КПК України не передбачено постановлення ухвали про залишення клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів без розгляду за відповідним клопотанням особи, яка його подала.
Ч. 5, 6 ст. 9 КПК України вказано, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
П. 15, 16, 19 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачені такі загальні засади кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів та диспозитивність.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З огляду на викладені положення кримінального процесуального закону, загальні засади кримінального провадження, враховуючи те, що слідчий суддя позбавлений можливості розглянути вимоги клопотання, які не підтримуються стороною, яка їх подала та прийняти рішення по суті заявлених вимог (задовольнити клопотання або відмовити у його задоволенні), те, що за змістом принципів змагальності та диспозитивності сторона в процесі вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, зокрема щодо того, підтримувати клопотання чи ні та самостійно обстоювати перед судом його доводи, прийнятність його форми та законність змісту, того факту, що інші процесуальні закони, що регулюють як публічні, так і приватні процесуальні правовідносини містять положення щодо залишення без розгляду відповідного процесуального документа за клопотанням особи, яка його подала, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання залишити без розгляду, роз'яснивши особі, яка його подала, що вона не позбавлена права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись викладеним та ст. 7, 9, 22, 26, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 «про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю» в межах кримінального провадження №42021000000001656 від 09.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 438 КК України - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що залишення клопотання без розгляду не позбавляє особу, яка його подала, права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1