Справа № 160/20645/24
2-а/212/76/24
25 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Пустовіта О.Г., секретаря судового засідання: Голуб О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ про визнання протиправною та скасування постанови №204 від 18.07.2024 року про накладення адміністративного стягнення, -
В провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 року вказану справу передано на розгляд, оскільки підсудність вказаної категорії справи відноситься до місцевих загальних судів, як адміністративних судів.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив скасувати постанову №204 від 18 липня 2024 року, постановлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Покласти судові витрати зі сплати судового збору на відповідача. В обґрунтування позову зазначено, що Постановою № 204 за справою про адміністративне правопорушення від 18.07.2024 року його притягнуто до відповідності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення штраф 17000 гривень. Зазначену постанову вважає незаконною та не обґрунтованою. Зі змісту постанови вбачається, що його притягнуто до відповідальності за порушення правил військового обліку, а саме по досягненню 25 (27) річного віку мав прибути до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік військовозобов'язаного та отримання військово - облікового документу встановленого зразка. Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки умислу вчинення адміністративного правопорушення в останнього не було. Вказав, що до 19.05.2024 року норми статті 210 частини 3 КУпАП не існувало. З 19.05.2024 року встановлено 60 днів уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає правила військового обліку. 20.05.2024 року він самостійно прибув до Центру адміністративних послуг «Віза» з метою оновлення військово - облікових даних, про що йому надано відповідний витяг. Дещо пізніше, 10.07.2024 року знову отримав витяг з реєстру, однак йому було рекомендовано з'явитися в ТЦК для уточнення даних. Він самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік військовозобов?язаних, однак 12.07.2024 року було складено протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зауважив, що вказаний протокол складено без залучення свідків, роз'яснення прав та обов'язків, без надання можливості скористання правничою допомогою, тобто процедура складання протоколу відбулася формально. Окрім цього, відсутні дані, що він отримував повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає, що в його діях немає події та складу адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю.
Ухвалою від 06.09.2024 року було відкрито провадження у справі, розгляд указаної справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено учасникам їх право на подачу відзиву на позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подала письмову заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у позовних вимогах. Наголосила на тому, на позивача було накладено адміністративне стягнення за не постановку на військовий облік військовозобов'язаних, а не за не оновлення облікових даних. Позивач зобов'язаний був по досягненню граничного віку (у випадку позивача - 27 років) стати на військовий облік військовозобов'язаного. Позивач військово-облікового документу не має, що підтверджує факт не постановки його на військовий облік військовозобов'язаного по досягненню ним граничного віку та вважають що ним було скоєно триваюче правопорушення. Зауважила, що чинним законодавством України не передбачена законодавча норма, яка б передбачала виконання військового обов'язку виключно за умови отримання військовозобов'язаним повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно останній повинен був прибути самостійно для постановки на військовий облік по досягненню граничного віку. У зв'язку з викладеним на позивача було складено протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП з дотриманням усіх вимог законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.
У зв'язку з неявкою сторін суд розглядає справу на наявними матеріалами. У зв'язку із розглядом справи без участі сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , № 204 від 18.07.2024 року за фактом того, що громадянин ОСОБА_1 , по досягненню 25 (27) років, повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік військовозобов?язаних та отримання військово - облікового документа встановленого зразка. Однак прибув лише у липні 2024 року. Натомість, не ОСОБА_1 не прибув без поважних причин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 17000 грн. В постанові наявні пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він не був достатньо усвідомленим, що мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 27 років.
Відносини між сторонами регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозиція ч. 1 ст. 210 КУпАП встановлює склад правопорушення, а саме: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно з приміткою до даної статті положення статей 210, 210 -1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об'єктивна сторона виражається у порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб'єктом правопорушення може бути лише призовник, військовозобов'язаний або резервіст.
Окрім цього, 19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало. З 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.
Відповідно допозиції ВерховногоСуду, викладеної впостанові від 18липня 2020 року у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексупідвідомчі суду (судді).
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП)
Триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Згідно із ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексупідвідомчі суду (судді).
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ч. 7 ст. 38 КУпАП).
Триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Відповідачем не підтверджено правомірність прийнятої постанови, що порушені позивачем, кваліфіковано його дії за ч. 3 ст. 210 КУпАП за правопорушення, яке інкриміновано з настанням граничного віку, яке є триваючим, продовженим у особливий період, при цьому не враховано ч. 7 ст. 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП суперечить статті 58 Конституції України, ст. 8, ч. 7 ст. 38 КУпАП, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на те, що матеріали справи не місять доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що відповідач не довів порушення нормативних актів, викладених в оскаржуваній постанові.
За ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245-246, 251, 268, 283КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Міністерство оборони України про визнання протиправною та скасування постанови № 204 від 18.07.2024 року про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 204 від 18.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладення штрафу у сумі 17 000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , сплачений ним при поданні позову судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ;
Третя особа: МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ, місцезнаходження за адресою: 03168, м. Київ, вул. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022.
Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2024 року та підписано без його проголошення.
Суддя: О. Г. Пустовіт