Справа № 210/6609/24
Провадження № 3/210/2853/24
іменем України
25 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. розглянувши матеріал, які надійшли з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184КУпАП,
13 листопада 2024 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов протокол Серії ВАД № 644523 від 09.11.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 644523 від 09.11.2024 року, що 16.10.2024 року о 16 годині 20 хвилин громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків у відношенні свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вчинив дрібну крадіжку в магазині «АТБ» на суму 160 грн., але на час вчинення правопорушення не досяг 16-и річного віку, чим порушила Закон України «Про охорону дитинства», чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Присутня у судовому засіданні 25 листопада 2024 року ОСОБА_1 провину у вчиненому визнала та суду пояснила, що магазину «АТБ» нею відшкодована шкода у повному обсязі.
Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 зазначає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Викладене свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.
За змістом закону (КУпАП), розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 150 СК України, 1. батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Так, частиною 3 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 644523 від 09.11.2024 року, рапортом від 16.10.2024 року, поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст.184 КУпАП.
При обранні виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Так, суд враховує, що в результаті вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, не було спричинено шкідливих наслідків, як і не завдано значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам і свободам інших осіб.
Судом також надано оцінку характеризуючи даним особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема тим обставинам, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень магазину «АТБ» нею відшкодована шкода у повному обсязі.
Згідно з положеннями ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Питання про застосування положень ст.22 КУпАП суд вирішує з урахуванням Узагальнення практики Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України та узагальнення судової практики Верховного Суду України щодо розгляду судами справ про адміністративні правопорушення де зазначено, що визначення малозначного правопорушення законодавчо не закріплено. Проте, у кожному конкретному випадку судом має вирішуватися питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної шкідливості, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. ст. 22, ч. 3 ст. 184, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. Ю. Вікторович