Справа № 199/4703/23
(2/199/220/24)
21.11.2024 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Подорець О.Б.,
секретаря судового засідання Костючик В.В.,
за участі учасників справи:
представника позивача - адвоката Шута А.І.,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Грищенко І.В.
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Зоц А.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, -
У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою суду від 08 листопада 2023 року по справі призначено судово-технічну експертизу документів (експертизу давності документа), проведення якої доручено експертам Київської незалежної судово-експертної установі (а.с.137).
Ухвалами суду від 29 січня 2024 року та від 26 березня 2024 року вирішено та задоволено клопотання експертів Київської незалежної судово-експертної установи (а.с.174,191).
05 червня 2024 року цивільну справу повернуто до суду Укрпоштою без зазначення причин повернення та без зазначення причин не вручення поштової кореспонденції адресату - Київській незалежній судово-експертній установі.
Ухвалою суду від 06 червня 2024 року поновлено провадження у цивільній справі (а.с.203).
Ухвалою суду від 23 липня 2024 повернуто цивільну справу для проведення судової експертизи (а.с.217-218).
08 жовтня 2024 року цивільна справа повернута експертною установою без проведення експертизи, оскільки не надано оригінал досліджуваного документа (а.с.234).
Ухвалою суду від 17 жовтня 2024 року поновлено провадження у цивільній справі (а.с.238).
У судовому засіданні представник позивача адвокат Шут А.І. наполягав на призначенні судової експертизи, оскільки від її висновків залежить результат розгляду справи.
Представники відповідачів адвокати Грищенко І.В. та Зоц А.О., кожна окремо, заперечували.
Розглянувши клопотання, вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.
Завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є, зокрема, справедливе вирішення спору (ч. ч.1 та 2 ст.2 ЦПК України), а справедливість судового розгляду - є складовою ч.1 ст. 6 Конвенції.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання цивільного судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови ВП ВС від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20).
Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта (п.2 ч.2 ст.76 ЦПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Водночас предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч.2 ст. 102 Кодексу).
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (таку правову позицію поділяє Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 у справі № 761/29966/16-ц).
У п.71 рішення від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Саме тому, суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об'єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору (рішення від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України»). Так, ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2017 у справі «Бендерський проти України» оцінюючи фактичні обставини справи за стандартом доказування у цивільних справах як «баланс вірогідностей» виходив з того, що факти встановлені в експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.
Водночас, судом враховується, що висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 Кодексу (ст. 110 Кодексу).
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21.
Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 916/2740/19, від 06 вересня 2022 року у справі № 924/898/21, від 02 листопада 2022 року у справі № 915/442/21.
Враховуюче встановлені обставини, неможливість проведення експертизи, суд вважає відмовити у задоволенні клопотання представника позивача.
Керуючись ст.ст.103-104 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката Шута А.І. представника позивача ОСОБА_3 у призначенні судової експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 25 листопада 2024 року.
Суддя О.Б.Подорець