Суддя ОСОБА_1 .
Справа № 644/1586/23
Провадження № 1-кп/644/131/24
25.11.2024
Іменем України
25 листопада 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі судових засідань об'єднане кримінальне провадження відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.01.2023 року за №12023221180000203, від 02.05.2023 року за №12023221180000654, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Харків, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, що має неповнолітню дитину, 2015 року народження, раніше судимого: 1) 30.07.2008 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 2) 18.10.2010 року Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 185, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 06.10.2011 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 25 днів; 3) 20.02.2013 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 190, 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільненого 14.05.2013 року по відбуттю строку покарання; 4) 05.03.2015 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільненого 11.12.2015 року по відбуттю строку покарання; 5) 23.05.2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 30.07.2021 року по відбуттю строку покарання; що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, -
На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан. 29.01.2023 приблизно о 18:50, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Шарикова 29 зайшов до приміщення магазину «EVA», та перебуваючи біля стелажу з продажем чоловічої туалетної води у нього раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «РУШ».
ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що його злочинні дії залишаться не поміченими сторонніми особами, діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, таємно викрав з полиці туалетну воду «Versace Pour Ноmmе», вартістю 2088, 25 грн., що належить ТОВ «РУШ». Після чого, ОСОБА_5 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та обернувши його на свою користь, чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Окрім того, ОСОБА_5 , будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів проти власності, судимості за які не знято та не погашено в передбаченому законом порядку, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову, повторно, скоїв умисний, корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 29.04.2023 приблизно о 14:00, ОСОБА_5 , проходячи повз супермаркет АТБ, розташований за адресою: м. Харків, вул. Шарикова, буд. 44-А , зустрів раніше знайомого ОСОБА_7 , який запропонував йому роботу у ГК «Автолюбитель-Воїнвід». ОСОБА_5 погодився та прослідував разом із ОСОБА_7 до вищевказаного гаражного кооперативу за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 13 . При оговорені умов праці із ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , 29.04.2023 приблизно о 15.00, більш точний час не встановлено, знаходячись на території ГК «Автолюбитель-Воїнвід» за адресою: м. Харків, вул. Тархова, 13 , діючи із раптово виниклим умислом, направленим на заволодіння майном шляхом обману, з корисливих мотивів, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, з метою особистого збагачення, під приводом здійснення телефонного дзвінка, отримав від ОСОБА_7 його мобільний телефон Redmi Note 9 Polar white 4Gb RАM 128Gb ROM IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартість якого відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи №488М від 03.05.2023 складає 3733,33 грн.. Після чого, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, порядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Обвинувачений в судовому засіданні свою провину за епізодом за ч.4 ст. 185 КК України визнав частково, не визнавав ознаку вчинення правопорушення в умовах воєнного стану, при цьому, не оспорював, що 29.01.2023 приблизно о 18:50, перебував в приміщенні магазину «ЕВА», за адресою: м. Харків, вул. Шарикова 29 , взяв із стелажу чоловічу туалетну воду, пішов на вихід, підійняв руки та вийшов з магазину повз касу не оплативши товар, викраденим розпорядився на власний розсуд. В подальшому, провину за даним епізодом визнав в повному обсязі, просив провадження за даним епізодом закрити, оскільки вартість викраденого складає 2088, 25 грн., що є меншим розміру шкоди з якого передбачена кримінальна відповідальність, змінами до закону його дії декриміналізовані.
За епізодом за ч.2 ст. 190 КК України свою провину не визнав, пояснював, що дійсно 29.04.2023 приблизно о 14:00 годині на вулиці Шариковій, біля АТБ, зустрівся з потерпілим, він запропонував роботу, копати яму під фундамент. Він з ОСОБА_8 погодився, пішли до гаражного кооперативу на Воїнвіді, потім він взяв у потерпілого телефон, щоб викликати йому таксі, оскільки він попросив. Відійшов від них, за гаражі, а коли повернувся їх вже не було. Повернувся до будинку, зустрів ОСОБА_9 передав їй телефон на зберігання, але вона його заклала в ломбард, наміру заволодіти телефоном потерпілого не мав. Готовий виплати потерпілому завдану шкоду. В ході розгляду справи за вказаним епізодом провину свою визнав, каявся, просив врахувати його ставлення до вчиненого.
Окрім повного визнання провини обвинуваченим, його провина підтверджується дослідженими в ході розгляду справи доказами.
За епізодом за ч.4 ст. 185 КК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, що набув чинності 09.08.2024, змінено максимальний розмір дрібного викрадення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, з набранням чинності вказаним Законом змінено диференціюючий критерій розмежування адміністративного проступку та кримінального правопорушення: викрадення майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на даний час утворює склад адміністративного, а не кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.08.2024 у справі №567/507/23 (провадження №51-7110 км 23), ч.2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону України №3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 цього кодексу настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ. Отже, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 НМДГ. Величина податкової соціальної пільги в 2023 році становить 1342, тобто 2 НМДГ складає 2684 гривень.
Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства про адміністративні правопорушення (ч.6 ст.3 КК України).
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 ст. 185 КК України, події мали місце 29.01.2023 року, вартість викраденого майна складає 2088, 25 гривні, тобто, сума завданої матеріальної шкоди є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України №3886-ІХ та положень ПК України настає відповідальність.
Обвинувачений зазначав, що наслідки закриття провадження з даних підстав йому роз'яснені та зрозумілі.
За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого, який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч.1ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Обвинувачений не заперечував проти закриття кримінального провадження за епізодом від 29.01.2023, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Наслідки закриття провадження з даних підстав йому роз'яснені та зрозумілі.
Відповідно до п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння;
З урахуванням наведеного, суд вважає, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.4 ст. 185 КК України, з наведених підстав, підлягає закриттю.
За епізодом за ч.2 ст. 190 КК України провина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю підтверджена в ході розгляду справи дослідженими доказами, а саме письмовими доказами:
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2023 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав малознайомого ОСОБА_5 , як особу, якій 29.04.2023 року він надав мобільний телефон подзвонити та той зник в невідомому напрямку.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2023 року з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнав малознайомого ОСОБА_5 , як особу, якій 29.04.2023 року у потерпілого ОСОБА_11 попросив мобільний телефон подзвонити та зник в невідомому напрямку.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.05.2023 року з фототаблицею, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_5 , як особу, яка 29.04.2023 року близько 15.00 - 16.00 годин продав їй мобільний телефон Redmi Note 9.
Висновком експерта №488М від 03.05.2023 року ФОП ОСОБА_13 щодо визначення вартості мобільного телефону Redmi Note 9 Polar white 4Gb RАM 128Gb ROM IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в розмірі 3733,33 гривні.
Окрім письмових доказів, провина обвинуваченого підтверджується показами потерпілого та свідків.
Так, потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що він 29.04.2023 року в суботу зустрів Валіка, сусіда, який був з обвинуваченим, знав їх обох як мешканців сусідніх будинків, запропоновував їм роботу, викопати яму на гаражному кооперативі, вони погодились. Потім він, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , пішли глянути обсяг роботи, домовлялись за 3000 гривень виконати роботу. В процесі розмови, ОСОБА_5 попросив дати телефон, оскільки йому потрібно викликати таксі, він погодився, дав телефон, та продовжив спілкування з ОСОБА_14 , нікуди не уходили, за обвинуваченим не спостерігав, потім він зник. На місті в кооперативі перебував приблизно хвилин 30-40, пройшов по території кооперативу, ніде не знайшов обвинуваченого, пішов до під'їзду, зустрів друзів ОСОБА_16 , та просив зателефонувати йому та принести телефон, повідомив, що якщо телефон не повернуть буде писати заяву в поліцію. У вівторок йому зателефонував працівник поліції та повідомив, що дівчина здала у ломбард телефон. Він проїхав в ломбард та викупив телефон, але він був в неробочому стані.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що ОСОБА_17 знає не дуже давно, проживають в будинках поряд, потерпілий ОСОБА_11 також його знає. 29.04.2023 року перебували з ОСОБА_18 біля під'їзду, підійшов потерпілий ОСОБА_11 та запропонував роботу, пішли подивитись обсяг роботи. Домовились про ціну, подивились обсяг робіт, стояли спілкувались, ОСОБА_19 попросив телефон у ОСОБА_11 зателефонувати чи то в таксі, чи то комусь, відійшов за гаражі та зник. Вони його чекали на місці, потім пішли шукати по гаражному кооперативу, не знайшли, телефонували на номер потерпілого, ОСОБА_11 попередив, що буде писати заяву в поліцію.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона знайома із обвинуваченим, стосунки дружні, дійсно 29.04.2023 року зустрілась випадково з ним, він запропонував купити телефон, модель нібито Редмі, блакитного кольору, вона погодилась, обговорили ціну. Вона передала йому півціни, що була обумовлена в 500 гривень, а другу частину домовилась передати обвинуваченому, якщо все буде добре з телефоном. Він повідомляв, що може телефон йому знадобиться, тоді він його забере та поверне кошти. Дійсно, через добу здала цей телефон в ломбард, отримала за нього чи то 2000, чи то 3000 гривень, точно не пам'ятає. ОСОБА_19 звернувся до неї з проханням повернути телефон, але вона повідомила, що вже здала до ломбарду.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що дії обвинуваченого за даним епізодом вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що не є тяжким, а також відомості які характеризують його особу. Судом враховується, що обвинувачений неодноразово раніше судимий, судимість у встановленому законом порядку не погашена, має місце реєстрації, але фактично проживав за іншою адресою по АДРЕСА_2 , за місцем проживання характеризувався незадовільно, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, особою з інвалідністю не є, одружений, має неповнолітню дитину ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також судом враховується, що протягом часу розгляду справи обвинувачений неодноразово повідомляв, що має намір відшкодувати завдану шкоду потерпілому ОСОБА_21 , але шкода відшкодована не була.
Обвинувачений свою провину на початку судового розгляду за епізодом ч.4 ст. 185 КК України визнавав частково, а за ч.2 ст. 190 КК України не визнавав в повному обсязі, після дослідження доказів по справі, позицію змінив, провину визнав та повідомив суд про його щире каяття. Щирим каяттям є відверта негативна оцінка винною особою своєї кримінально караної поведінки, визнання тих обставин, які їй ставляться в провину, а отже, характеризує її поведінку після вчинення злочину з позицій психологічної переорієнтації, коли вона справді засуджує свій вчинок та визнає його анти суспільний характер, про що мають свідчити відповідні об'єктивні дані. Саме по собі визнання своєї провини ще не означає, що особа стала на шлях виправлення і що її зізнання свідчить про рішучість стати на шлях виправлення, самоосуд свого вчинку. Тому, суд враховуючи позицію обвинуваченого в ході розгляду провадження, вважає, що обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено. Також не встановлено судом обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України.
Враховуючи встановлені судом обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити покарання з ізоляцію від суспільства. Строк відбуття призначеного судом покарання підлягає обрахуванню з моменту фактичного затримання. Запобіжний захід обраний обвинуваченому відповідно до ухвали про застосування запобіжного заходу від 19.05.2023 року, та підлягає продовженню до набрання вироком законної сили.
В ході розгляду справи потерпілим ОСОБА_7 було подано та прийнято до розгляду цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5000 гривень. В судовому засіданні потерпілий поданий позов підтримав та просив його задовольнити.
Оцінюючи заявлений позов, суд зазначає наступне. Відповідно до проведеної в рамках справи судової товарознавчої експертизи вартість викраденого майна становить 3733,33 гривні, будь-яких доказів щодо розміру завданої шкоди в 5000 гривень, суду не надано, вимог про відшкодування моральної шкоди потерпілим не заявлялось. Мобільний телефон дійсно був повернутий під відповідальне зберігання, але при цьому, в ході розгляду справи потерпілий надавав покази, що телефон він викупив з ломбарду сам та телефон був в неробочому стані. З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму встановленого розміру матеріальної шкоди.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого за проведену в рамках справи судову експертизу, питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обраховувати з 19.05.2023 року, з моменту фактичного затримання. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі п.п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1076 від 07.03.2023 року, яка виконана судовим експертом ОСОБА_22 (свідоцтво НОМЕР_3 від 25.11.2016, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), в сумі 200 (двісті) гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду в сумі 3733 (три тисячі сімсот тридцять три) гривні 33 копійки.
Арешт накладений на вилучену туалетну воду «Versace Pour Ноmmе», відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13.03.2023 року, скасувати. Речовий доказ - туалетну воду «Versace Pour Ноmmе», передану на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_23 , вважати переданим за належністю.
Речовий доказ мобільний телефон Redmi Note 9 Polar white 4Gb RАM 128Gb ROM IMEI НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , вважати переданим за належністю.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова.
Головуючий: суддя ОСОБА_1