Справа № 643/14176/24
Провадження № 1-кс/643/1967/24
25.11.2024 м. Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024220000000231, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
встановив:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням у якому просить накласти арешт на автомобіль, яким користується ОСОБА_5 , а саме: «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024220000000231 від 07.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку жовтня 2024, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_5 , будучи достеменно обізнаним про введення на території України воєнного стану та діючими обмеженнями щодо виїзду чоловіків призивного віку за кордон, діючи умисно та протиправно, під час телефонної розмови з ОСОБА_6 , маючи корисливий мотив, вирішив організувати незаконне переправлення останнього через державний кордон України, після чого запропонував зустрітись для надання більш конкретних вказівок.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, 16.10.2024 приблизно о 14:52 неподалік від ТРЦ «Україна», за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_6 та будучи достовірно обізнаним про порядок, способи та засоби необхідні для незаконного перетину державного кордону України, володіючи інформацією необхідною для прихованого переміщення по території України, в тому числі у прикордонній смузі України, а саме про маршрути переміщення, особливості місцевості, з метою реалізації корисливого мотиву, повідомив ОСОБА_6 про готовність організувати незаконне переправлення останнього через державний кордон України, шляхом організації його переміщення на транспортному засобі з м. Харкова до м. Одеса , з подальшим незаконним пішим перетином державного кордону України у прикордонній смузі України у напрямку Республіки Молдова, після чого повідомив про необхідність передачі грошових коштів в еквіваленті 6500 доларів США за організацію незаконного перетину державного кордону однією людиною.
У подальшому, 18.10.2024 приблизно о 19:26, ОСОБА_5 , отримавши від ОСОБА_6 згоду на запропоновані ним умови організації незаконного перетину державного кордону України, розуміючи порядок, види та способи проведення слідчих (розшукових), а також негласних слідчих (розшукових) дій, побоюючись бути викритим у свої злочинній діяльності працівниками правоохоронних органів, використовуючи засоби конспірації, зателефонував ОСОБА_6 у месенджері «Telegram», та в ході розмови повідомив останньому дату орієнтовного виїзду з м. Харкова, а також зазначив про необхідність надання грошових коштів у повному обсязі.
21.10.2024 у проміжок часу з 17:46 по 18:20 під час телефонної розмови у месенджері «Telegram», ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про неможливість надання озвученої ним суми грошових коштів у розмірі 6500 доларів США в повному обсязі, після чого запропонував ОСОБА_5 передати йому 2000 доларів США в якості передоплати за організацію незаконного перетину державного кордону однією людиною, на що ОСОБА_5 надав згоду.
Так, ОСОБА_5 , досягнувши згоди з ОСОБА_6 щодо порядку організації незаконного переміщення останнього через державний кордон України, а також вартості вказаних послуг, продовжуючи реалізацію корисного умислу,22.10.2024 приблизно о 13:42 неподалік від супермаркету «Велмарт» розташованого за адресою: пр-т Тракторобудівників, буд. 57 м. Харків , використовуючи автомобіль марки «Toyota Camry», чорного кольору, державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », зустрівся із ОСОБА_6 , якому наказав сісти до автомобілю для подальшого спілкування та узгодження деталей домовленостей. Побоюючись бути викритим, використовуючи засоби конспірації, під час бесіди із ОСОБА_6 , ОСОБА_5 постійно переміщувався на вказаному автомобілі по території м. Харкова. В ході спілкування, ОСОБА_5 додатково повідомив ОСОБА_7 про склад та кількість осіб, які будуть брати участь у незаконному перетині державного кордону України, тривалість та дистанцію пішого маршруту, орієнтовну дату відправки, а також засоби, за допомогою яких останніх не буде викрито. Після чого, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 80000 грн, в якості передоплати за організацію незаконного перетину державного кордону однією людиною.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, маючи корисливий мотив на отримання заздалегідь узгодженої суми грошових коштів в повному обсязі, 05.11.2024 приблизно о 13:18 у месенджері «Telegram», ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що сам особисто супроводить останнього до м. Одеса. Водночас, ОСОБА_5 додав, що для уникнення можливості здійснення затримання ОСОБА_6 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , він візьме з собою документ, в який впише анкетні данні останнього та якого буде достатньо для безперешкодного пересування по території України.
Приблизно о 11:51 06.11.2024, у месенджері «Telegram» ОСОБА_5 знов зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що наступний перетин державного кордону буде організовано 17.11.2024, загальна вартість якого буде складати 7500 доларів США, та він особисто здійснить «супровід» останнього під час переміщення потягом з м. Харкова до м. Одеса.
Цього ж дня, а саме 06.11.2024 приблизно о 19:01, у месенджері «Telegram» ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_6 голосове повідомлення у якому зазначив, що вранці наступного дня він відвезе раніше надані ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США особам, які будуть здійснювати подальший супровід останнього під час перетину державного кордону України, після чого купить білети на потяг про що додатково повідомить ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний корисливий умисел, фактично розпочавши вчиняти дії, спрямовані на організацію незаконного переміщення ОСОБА_6 через державний кордон України, 07.11.2024 приблизно о 11.00, у месенджері «Telegram» повідомив останньому, що виїзд з м. Харкова до м. Одеса запланований на 14.11.2024, зазначив про готовність документів, за допомогою яких ОСОБА_6 буде мати можливість безперешкодно пересуватись по території України, а також пообіцяв заселити ОСОБА_6 в готель у м. Одеса, де останній буде знаходитись деякий час та очікувати на його подальші вказівки.
14.11.2024 приблизно о 18:50 ОСОБА_5 , продовжуючи здійснювати організацію незаконного переміщенняОСОБА_6 через державний кордон України, придбав 2 квитки для себе та ОСОБА_6 на потяг «Харків-пас-Одеса-гол» із датою відправки 15.11.2024 о 17:55.
У подальшому, 16.11.2024 приблизно о 09:10 ОСОБА_5 , здійснивши супровід ОСОБА_6 з м. Харкова до м. Одеса, розмістивши останнього у заздалегідь визначеному ОСОБА_5 готелі з назвою « Zenith & Dolce cafe », розташованого за адресою: вул. Мала Арнаутська, 71, м. Одеса , надавши вказівки щодо подальших дій ОСОБА_6 , спрямованих на незаконне переміщеннячерез державний кордон України, в тому числі щодо очікування осіб, які будуть здійснювати супроводження та переміщення ОСОБА_6 , отримав від останнього другу частину грошових коштів (імітаційні засоби в еквіваленті 5500 доларів США).
Також встановлено, що за допомогою автомобіля «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , яким корстується ОСОБА_5 , останній вчиняв злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в салоні атмобіля отримав грошові кошти в розмірі 80 000,00 грн, в якості передоплати за організацію незаконного перетину державного кордону ОСОБА_6 .
Прокурор зазначає, що зазначені об'єкти зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, з метою їх збереження просить клопотання задоволити.
Слідчий суддя, заслухавши учасника розгляду матеріалів клопотання - прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали, встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, прокурором порушено питання про накладення арешту щодо майна третьої особи. Поряд з цим у матеріалах клопотання відсутня постанова про визнання майна, про арешт якого просить прокурор, речовим доказом.
Розгляд матеріалів клопотання відкладався з метою виклику особи, у володінні якої знаходиться транспортний засіб, ОСОБА_8 , проте останній за викликом в судове засідання не з'явився, причини неявки невідомі, клопотань про відкладення не заявляв.
Крім цього, під час розгляду клопотання не було доведено, що транспортний засіб, підлягає можливій конфіскації майна, у зв'язку з чим не доведено необхідності арешту такого майна, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотання слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами майном.
Частина 3 ст. 132 КПК України, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, крім іншого, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
Крім того, факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час розгляду матеріалів клопотання прокурора з розумною достатністю та вірогідністю не можуть переконати стороннього об'єктивного спостерігача на даному етапі досудового розслідування, що до події кримінального правопорушення причетний ОСОБА_8 .
Отже за відсутності інших доказів слідчий суддя вважає, що підстав для обмеження прав та свобод особи, у володінні якої на теперішній час перебуває майно, не має.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Отже за відсутності інших доказів слідчий суддя вважає, що підстав для обмеження прав та свобод особи, у володінні якої на теперішній час перебуває майно, не має.
Враховуючи викладені вище обставини, слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна не встановлено визначених КПК України підстав для його задоволення, з огляду на що таке клопотання задоволенню не підлягає. При цьому, слідчий суддя вважає необхідним зауважити, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
Враховуючи викладене, беручи до уваги загальні засади кримінального провадження, для досягнення завдань кримінального провадження, з метою застосування належної правової процедури, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для арешту майна, тому клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна поданого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024220000000231 від 07.10.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час проголошення ухвали - в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1