донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.11.2010 р. справа №20/217
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Позднякова І.О., довіреність № 56-10 "Д" від 30.12.09р.,
від відповідача:Куліков О.С., довіреність № юр/1926 від 13.07.10р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області
на рішення
господарського суду Донецької області
від25.08.2010 року
по справі№20/217
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області
доОбласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" м.Донецьк
простягнення 7309,30грн.
Господарський суд Донецької області (суддя-Донець О.Є.) рішенням від 25.08.2010р., частково задовольнив позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка Донецької області до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк та стягнув суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 6443,86 грн., суму заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 134,71 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 310,26 грн, 3% річних у розмірі 97,06 грн., суму пені у розмірі 258,72 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшено розмір стягуваної суми пені до 258,72 грн.
Судове рішення обгрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині зменшення розміру стягуваної суми пені до 258,72грн. та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 323,41грн., посилаючись на недоведеність підстав для зменшення нарахованої суми пені і неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відповідач у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, вказує на законність і обгрунтованість рішення суду та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ВАТ „Донецькобленерго”, залишивши без змін рішення господарського суду. В обгрунтування своїх заперечень зазначає, що метою діяльності відповідача є виробництво та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та пари споживачам, а 78% споживачів є населення. Дебіторська заборгованість підприємства станом на 01.10.2010р. становить 280667,8 тис.грн. та на дану заборгованість відповідно до Закону України «Про тимчасову заборону стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово - комунальні послуги»підприємство не має право нараховувати пеню.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Дослідивши докази матеріалів справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, судова колегія
Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка звернулось до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк про стягнення суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6443,86 грн., суми заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 134,71 грн., суми інфляційних нарахувань у розмірі 310,26 грн, 3% річних у розмірі 97,06 грн., суми пені у розмірі 323,41 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 1586 від 23.10.2003 року та приписів ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2003 р. між ВАТ “Донецькобленерго”м.Горлівка в особі Краматорських електричних мереж (далі-Постачальник електричної енергії) та ОКП "Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” (далі-Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1586 (далі-Договір).
Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно із умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно із п.2.2.3 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Відповідно до п.2.2.4 Договору, Споживач зобов'язався здійснювати оплату з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно із додатком № 10 та (або) № 10 а „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Згідно пункту 3 укладеного між сторонами додатку 5 до Договору, оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалось постачання відповідачу електричної енергії згідно умов Договору, що підтверджується актами приймання-передачі за період жовтень 2009року, грудень 2009року, січень 2010року, які підписані та скріплені печатками сторін (а.с. 32-34).
Згідно із п.2.2.3 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.
Відповідно до пункту 3 укладеного між сторонами додатку 5 до Договору “Порядок розрахунків за електроенергію”, оплата отриманого Споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.
Відповідач отримав виставлені позивачем рахунки на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії за період жовтень, грудень, 2009року, січень 2010року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на них (а.с. 28-31).
Згідно пояснень сторін відповідач оплатив заборгованість за спожиту реактивну електроенергію за січень 2010р. у розмірі 95,54грн.
Відповідно до п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України)
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обгрунтовує позовні вимоги наданим Договором про постачання електричної енергії №1586 від 23.10.2003р., додатками до Договору, додатковими угодами до Договору, виставленими відповідачу рахунками за активну та реактивну електричну енергію за жовтень, грудень 2009р., січень 2010р., розрахунком суми заборгованості за спожиту активну та реактивну електричну енергію за жовтень, грудень 2009р., січень 2010р., розрахунком суми інфляційних нарахувань, пені та 3% річних за невиконання грошового зобов"язання, підписаними сторонами актами приймання-передавання кількості спожитої електроенергії за жовтень, грудень 2009р., січень 2010р.
Судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сум заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 6443,86 грн. і за реактивну електричну енергію у розмірі134,71 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки позивачем доведено факт поставки відповідачу згідно умов Договору електричної енергії у жовтні, грудні 2009року, січні 2010року у зазначених у актах кількості, отримання рахунків відповідачем на оплату отриманої електричної енергії, спливу строку оплати вартості електричної енергії, а відповідачем підтверджується наявність заборгованості за поставки електричної енергії на умовах договору.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов"язань настають правові наслідки, встановлені договором та законом, зокрема, сплата неустойки.
Таким чином, місцевий господарський суд обгрунтовано встановив, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції у розмірі 310,26 грн., 3% річних у сумі 97,06 грн. та суми пені у розмірі 258,72 грн.
Апеляційна інстанція не приймає посилання скаржника, що суд першої інстанції необгрунтовано зменшив розмір стягуваної суми пені на 20% з 323,41грн. до 258,72грн., через недоведеність підстав для зменшення нарахованої суми пені, оскільки ОКП „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк є комунальним підприємством, метою діяльності якого є виробництво та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та пари споживачам, а 78% споживачів відповідача є населення, яке несвоєчасно сплачує отриману теплову енергію, заборгованість якого станом на 01.10.2010року становить 264994,8 тис.грн.
Таким чином, виходячи з наявності істотних виняткових обставин, з якими закон пов'язує можливість зменшення судом розміру пені, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до правомірного висновку відносно часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення нарахованої суми пені, враховуючи приписи ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, судом покладаються на заявника -ВАТ „Донецькобленерго”.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка Донецької області, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.08.2010р. у справі №20/217, залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 ГСДО