донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.11.2010 р. справа №5/31пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівНовікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача: Нікітін В.В. за дов. №23-д від 18.02.2010р.
Рисістих І.А. за дов. №5-д від 11.01.2010р.
від відповідача:Гайдарьова І.М. за дов. №01-1557 від 05.11.2010р.
від третьої особи:не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуСхідного державного регіонального геологічного підприємства «Схід ДРГП»м.Луганськ
на рішення господарського судуЛуганської області
від23 вересня 2010 року
(повний текст підписаний 27.09.2010р.)
по справі№5/31пн (суддя -Васильченко Т.В.)
за позовомЛуганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м.Луганьск
до Східного державного регіонального геологічного підприємства «Схід ДРГП»м. Луганськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаЛуганської міської ради м.Луганськ
проусунення перешкод в користуванні майном
Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго»м.Луганьск звернулось до Східного державного регіонального геологічного підприємства «Схід ДРГП»м. Луганськ з позовом про усунення перешкод у користуванні майном позивача, що розташоване за адресою: м.Луганськ, вул. Радянська (Совєтская), буд.38, шляхом зобов'язання відповідача надати допуск працівникам позивача для демонтажу котельного обладнання.
Господарський суд Луганської області ухвалою від 19.08.2010р. з власної ініціативи залучив до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Луганську міську раду.
Рішенням господарського суду Луганської області від 23.09.2010р. у справі №5/31пн позов задоволено у повному обсязі.
Відповідач не погодився з прийнятим судовим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове оспорюване рішення у повному обсязі та прийняти нове рішення.
В обгрунтування своєї правової позиції, заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що відсутні будь-які докази на підтвердження права власності позивача чи Луганської міської ради на обладнання котельні, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають скасуванню.
У судовому засіданні від 08.11.2010р. представник відповідача підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі. Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду -без змін. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Відповідно до положень Статуту Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м.Луганьск, підприємство є комунальним унітарним комерційним підприємством та створено відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 24.01.1996р.
Власником цього підприємства є територіальна громада м.Луганська в особі Луганської міської ради.
У пункті 5.3. Статуту встановлено, що майно підприємства, яке перебуває на його балансі, є власністю територіальної громади м.Луганська та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається закріпленим майном відповідно до Господарського та Цивільного кодексів України, інших законів, нормативно-правових актів України, цього Статуту, рішень Луганської міської ради та її виконавчого комітету.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради №298/22 від 13.08.2003р. «Про передачу об'єктів теплопостачання», позивачу на баланс були передані об'єкти теплопостачання з обладнанням та тепловими мережами, зокрема, котельна за адресою вул.Совєтская, 38, згідно додатку №4 до даного рішення.
Згідно з актом приймання-передачі основних засобів від 30.09.2003р. позивач прийняв в експлуатацію зазначене обладнання котельні.
Виходячи з фактів, встановлених рішенням господарського суду Луганської області від 31.05.2010р. по справі №11/69пд, обладнання котельні знаходилось на об'єкті нерухомого майна, переданого відповідачу на підставі наказів Держкомгеології від 05.01.1998р. та 04.03.1998р. Право власності на зазначене нерухоме майно ні за ким не було зареєстроване.
Лише 18.05.2010р. Східним державним регіональним геологічним підприємством «Схід ДРГП»м.Луганськ здійснено реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтская, 38 за державою Україна в особі Міністерства охорони навколишнього середовища.
27.05.2008р. Луганська міська рада прийняла рішення №34/6 «Про затвердження Програми реформування та розвитку теплового господарства м.Луганська на 2008-2012 роки», яким затвердила програму реформування та розвитку теплового господарства м.Луганська на 2008-2012 роки.
Пунктом 23 таблиці 4.4. доданої до даного рішення, міська рада встановила вивести підвальну котельню, яка знаходиться за адресою вул.Совєтская, 38 з експлуатації, а приєднане теплове навантаження переключити на котельню гор. Гаражи ОДА.
На виконання вказаного рішення, Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго»25.03.2010 видало наказ №97 про виведення з постійної експлуатації котельні, розташованої за адресою вул.Совєтська, 38 шляхом демонтажу встановленого котельного обладнання.
Листом №15/42-4-1506 від 30.06.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо надання допуску працівникам Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м.Луганьск до належного йому обладнання для подальшого його демонтажу.
В листі-відповіді №01-985 від 19.07.2010р. було відмовлено позивачу в допуску його працівників до спірного обладнання з посиланням на те, що тільки після оформлення договірних відносин між ЛМКП«Теплокомуненерго»та Східним державним регіональним геологічним підприємством «Схід ДРГП»з приводу оренди приміщення котельної та наданням документів підтверджуючих право власності на обладнання котельної буде можливо розглянути питання щодо демонтажу обладнання.
11.08.2010р. позивач вдруге направив на адресу відповідача телефонограму про допуск його працівників до спірної котельні, яку також було залишено без задоволення.
Крім того, з вимогою надати допуск працівникам позивача до спірного обладнання з метою його демонтажу до відповідача зверталась Луганська міська рада, як власник цього обладнання котельні, але відповідач листом №01-1240 від 08.09.2010р. також відмовив в наданні такого допуску.
Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном позивача, що розташоване за адресою: м.Луганськ, вул. Радянська (Совєтская), буд.38, шляхом зобов'язання відповідача надати допуск працівникам позивача для демонтажу котельного обладнання.
Загальні положенні про право власності унормовані главою 23 Цивільного кодексу України.
Статтями 316, 317 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 321 цього ж кодексу визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За приписами статті 327 вказаного кодексу, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі України. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Виходячи з правового аналізу змісту рішення №298/22 від 13.08.2003р. Луганської міської ради та положень пункту 5.3. Статуту Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м.Луганьск, спірне рухоме майно, а саме, об'єкти теплопостачання з обладнанням та тепловими мережами, що є комунальною власністю, було передано на баланс Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго»м.Луганьск на праві господарського відання.
Як встановлено частинами першою та третьою статті 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
При цьому, посилання скаржника на те, що міська рада не є власником зазначеного майна, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги з підстав їх необґрунтованості.
Відповідно до умов ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції відповідач не надав належних доказів вказаних вище обставин.
До того ж, у матеріалах справи відсутні докази визнання рішення Луганської міської ради №298/22 від 13.08.2003р. недійсним або його скасування в установленому порядку.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного та обгрутованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Що стосується посилань відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки рішення прийнято без участі третьої особи -Луганської міської ради, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін.
Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням припису пункту 2 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі, з підстав нез'явлення представника третьої особи та ненадання останньою витребуваних документів.
Згідно зі статтею 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Окрім керівника, представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Таким чином, третя особа не скористалась своїм процесуальним правом щодо участі її представника у судовому засіданні.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 23.09.2010р. у справі №5/31пн колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Східне державне регіональне геологічне підприємство «Схід ДРГП»м.Луганськ.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Східного державного регіонального геологічного підприємства «Схід ДРГП»м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 23.09.2010р. у справі №5/31пн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 23.09.2010р. у справі №5/31пн - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 6 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1- третій особі; 1 - у справу, 1 - господарському суду; 1 - ДАГС