донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.11.2010 р. справа №14/123пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівВолкова Р.В.
Калантай М.В., Новікової Р.Г.
За участю представників сторін
Від позивача
Від відповідача Бондарчук В.В., за довіреністю № 3/963 від 11.03.2010 р.
Гончарова Д.О., за довіреністю б/н від 12.04.10 р.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", м.Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від31.08.10 р.
у справі№ 14/123пд (головуючий Левшина Г.В., судді Іванченкова О.М., Риженко Т.М.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум", м.Донецьк
провизнання недійсною угоди
Рішенням господарського суду Донецької області по справі №14/123пд від 31.08.10 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум”, м.Донецьк про визнання недійсним правочину, вчиненого Товариством з обмеженою відповідальністю „Форум”, м.Донецьк в односторонньому порядку про залік зустрічних однорідних вимог на суму 1663020,50 доларів США, яка виникла на підставі договору про відкриття кредитної лінії №83/2007 від 15.10.2007р. та з договору строкового банківського вкладу №VIP/511 від 17.07.2008р., договору про відступлення права вимоги від 22.12.2009р., оформленого заявою про залік зустрічних однорідних вимог від 22.12.2009р.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач, Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та задовольнити його позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки вважає, що висновок суду стосовно того, що зарахування зустрічних однорідних вимог є одним з засобів належного виконання договірних зобов'язань є помилковим та не відповідає нормам діючого законодавства.
Крім того, скаржник посилається на помилковість висновку суду першої інстанції щодо правомірності зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено Договір №83/2007 на відкриття кредитної лінії від 15.10.07 року (далі - Договір), згідно до якого банк надає відповідачу постійно відновлювальний кредит за необхідністю у формі кредитної лінії, в доларах США, євро та гривнях, у межах визначеної даним договором предельної суми кредиту, на цілі: повновнення обігових засобів, з уплатою відстокової ставки за користування грошовими коштами згідно п.1.5 договору.
Згідно з додатковою угодою від 12.10.2009р. до кредитного договору №83/2007 від 15.10.2007р. строк надання кредиту з 15.10.2007р. по 08.10.2010р. Графік погашення кредиту змінюється та встановлюється 23.11.2010р. -1641363,62 доларів США у разі продовження строку рефінансування за кредитним договором №040817 від 20.11.2008р., укладеним між банком та НБУ України через Управління НБУ України в Донецькій області.
Внаслідок укладання сторонами кредитного договору №83/2007 від 15.10.2007р. у відповідача виникли зобов'язання з повернення отриманої суми кредиту, сплати відсотків за користування ним.
Згідно з наданою до матеріалів справи бухгалтерською довідкою від 15.02.2010р. №14, складеною директором та головним бухгалтером ТОВ „Форум”, станом на 25.12.2009р. сума заборгованості відповідача за договором про відкриття кредитної лінії №83/2007 від 15.10.2007р. становила: основне зобов'язання (тіло кредиту) -1641363,62 доларів США, сума заборгованості з оплати процентів -21656,88 доларів США, всього загальна сума заборгованості за даним договором 1663020,50 доларів США.
Вбачається, що 17.07.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був підписаний договір №VIP/511 строкового банківського вкладу (депозиту), за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти в розмірі 272633,00 доларів США на строк 12 місяців та 1 день з 17.07.2008р. до 18.07.2009р. та зобов'язується повернути вклад вкладнику та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим договором.
Згідно банківських виписок за період з 01.07.2009р. по 27.08.2009р. за договором строкового банківського вкладу №VIP/511 від 17.07.2008р. сума вкладу з урахуванням нарахованих процентів становить 580163,52 доларів США.
Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 03.03.2009р. по справі №2-1195 розірвано договір №VIP/511 від 17.07.2008р. про строковий банківський вклад, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, стягнуто з останнього на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 272633 доларів США, що знаходяться на депозитному рахунку №263540012014.017.
14.04.2009р. сторонами підписано додаткову угоду до договору №VIP/511 від 17.07.2008р., згідно з якою продовжено термін дії договору строкового банківського вкладу на 1 місяць та 1 день з 18.07.2009р. до 19.08.2009р.
Постановою від 31.07.2009р. №1797-20/09 відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 03.03.2009р. по справі №2-1195, а Постановою від 09.11.2009р. повернуто виконавчий документ стягувачу ОСОБА_1 в порядку п.1 ст.40 Закону України „Про виконавче провадження”.
Встановлено, що 22.12.2009р. між ОСОБА_1 та відповідачем був підписаний договір відступлення права вимоги, згідно з умовами якого ОСОБА_1 відступив на користь відповідача, а відповідач прийняв у свою власність від ОСОБА_1 право вимоги, що виникло та є наявним з договірних правовідносин та засноване на договорі №VIP/511 від 17.07.2008р. з відповідними змінами та доповненнями, укладеним між ОСОБА_1 та позивачем.
Згідно п.1.2 договору право вимоги, що відступається за цим договором є дійсним. Право вимоги за своєю сутністю становить право вимагати від зобов'язаної особи (боржника) повернення грошових коштів та право на одержання грошових коштів, що повертаються боржником за депозитним договором. Банківський вклад (депозит) за депозитним договором номінований в іноземній валюті: доларах США. Право вимоги із депозитного договору становить право на суму вкладу в частині 80969,27 доларів США. Право вимоги, що відступається за цим договором, на момент укладання договору в гривневому еквіваленті становить 645325,08 грн. За згаданим депозитним договором та у відповідності до його умов банк є зобов'язаною особою і виступає боржником на загальний розмір вимоги, описання якого дано вище. На підставі цього договору відповідач замість ОСОБА_1 одержує нічим не обмежене право вимагати від банка повернення коштів з банківського вкладу (депозиту) та сплати йому та на його користь тих грошових коштів, зобов'язання щодо повернення яких виникло у банка за умовами депозитного договору.
Відповідно до п.2.1 договору право вимоги переходить до відповідача з моменту укладення даного договору. Перехід права вимоги означає, що відповідач набув правового статусу, який мав ОСОБА_1 у депозитному договорі. До відповідача з відступленням права вимоги переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в тому обсязі та на умовах, котрі існують на момент укладення цього договору.
До нового кредитора не переходить право на стягнення з банку штрафних санкцій та іншої майнової відповідальності, що встановлені депозитним договором за порушення банком його умов та чинним законодавством України для боржника за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (п.2.2 договору).
Ціною договору є ціна права вимоги, що відступається, яка у вартісному виразі становить величину 645325,08 грн. (п.3.1 договору).
Листом від 23.12.2009р. відповідачем було повідомлено позивача про укладання договору відступлення права вимоги від 22.12.2009р. та необхідність сплати суми 80969,27 доларів США новому кредитору -ТОВ „Форум” (направлення відповідачем вказаного повідомлення на адресу позивача підтверджується поштовою квитанцією від 23.12.2009р., описом від 23.12.2009р.).
Крім цього, 22.12.2009р. між ОСОБА_2, ОСОБА_1 з одного боку (первісними кредиторами) та відповідачем також був підписаний договір відступлення права вимоги, за яким первісні кредитори відступили на користь відповідача, а відповідач набув право вимоги, належне первісним кредиторам у відповідності до свідоцтв про право на спадщину, згідно свідоцтв первісні кредитри є власниками грошових внесків, які знаходяться на депозитних рахунках ВАТ „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” та в філії №2 ВАТ „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”.
Згідно п.1.2 договору право вимоги, що відступається за цим договором є дійсним. Право вимоги за своєю сутністю становить право вимагати від зобов'язаної особи (боржника) повернення грошових коштів та право на одержання грошових коштів, що повертаються боржником. Грошові кошти, які знаходяться на депозитних рахунках боржника номіновані в іноземній валюті: доларах США. Право вимоги за свідоцтвами становить право на суму грошових внесків з відповідними відсотками та компенсаціями в розмірі 1582051,23 доларів США, що на момент укладання договору в гривневому еквіваленті становить 12608948,30 грн. За згаданими свідоцтвами банк є зобов'язаною особою і виступає боржником на загальний розмір вимоги, описання якого дано вище. На підставі цього договору відповідач замість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одержує нічим не обмежене право вимагати від банка повернення коштів з банківського вкладу (депозиту) та сплати йому на на його користь тих грошових коштів, зобов'язання щодо повернення яких виникло у банка на підставі свідоцтв.
Відповідно до п.2.1 договору право вимоги переходить до відповідача з моменту укладення даного договору. Перехід права вимоги означає, що відповідач набув правового статусу, який мали ОСОБА_1, ОСОБА_2 згідно відповідних свідоцтв про право на спадщину. До відповідача з відступленням права вимоги переходять права первісних кредиторів у зобов'язанні в тому обсязі та на умовах, котрі існують на момент укладення цього договору.
До нового кредитора не переходить право на стягнення з банку штрафних санкцій та іншої майнової відповідальності (п.2.2 договору).
Ціною договору є ціна права вимоги, що відступається, яка у вартісному виразі становить величину 12608948,30 грн. (п.3.1 договору).
Листом від 23.12.2009р. відповідачем було повідомлено позивача про укладання договору відступлення права вимоги від 22.12.2009р. та необхідність сплати суми 1582051,23 доларів США новому кредитору -ТОВ „Форум” (направлення відповідачем вказаного повідомлення на адресу позивача підтверджується поштовою квитанцією від 23.12.2009р., описом від 23.12.2009р.).
Отже загальний розмір вимог до позивача, визначений двома укладеними 22.12.2009р. договорами про відступлення, становить 1663020,50 доларів США.
Позивач вимагає визнати недійсним правочин, вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю „Форум”, м.Донецьк в односторонньому порядку про залік зустрічних однорідних вимог на суму 1663020,50 доларів США, яка виникла на підставі договору про відкриття кредитної лінії №83/2007 від 15.10.2007р. та з договору строкового банківського вкладу №VIP/511 від 17.07.2008р., договору про відступлення права вимоги від 22.12.2009р., оформленого заявою про залік зустрічних однорідних вимог від 22.12.2009р. на підставі того, що при його укладенні порушено вимоги ст.ст.512, 601, 653 Цивільного кодексу України та ст.11 Закону України „Про виконавче провадження”.
Судова колегія вважає доводи позивача не заснованими на законі за наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Вбачається, що будь-якої заборони або обмеження щодо передачі права вимоги вищевказаними документами та законом не встановлено, отже висновок господарського суду про правомірність укладання договорів про відступлення права вимоги від 22.12.2009р. є вірним, а укладені відповідачем з ОСОБА_2, ОСОБА_1 договори про відступлення права вимоги від 22.12.2009р. щодо частини приналежних останнім грошових коштів, розміщених у позивача, є належними підставами для набуття Товариством з обмеженою відповідальністю „Форум” права вимоги до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” відносно грошових коштів у сумі 1663020,50 доларів США.
Крім того, приймаючи до уваги вимоги ст.516 Цивільного кодексу України таке відступлення не потребує згоди боржника (позивача).
Посилання скаржника, на той факт, що спірним договором №83/2007 від 15.10.07 р. не передбачено спосіб припинення зобов'язання по цьому договору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог судовою колегією до уваги не приймається, оскільки такий спосіб передбачено законодавством.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього кодексу.
Так, ст.203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, та також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочини, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Судовою колегією не встановлено підстав для визнання недійсним правочину вчиненого відповідачем в односторонньому порядку про залік зустрічних однорідних вимог на суму 1663020,50 доларів США, тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання недійсним правочину, вчиненого відповідачем в односторонньому порядку про залік зустрічних однорідних вимог на суму 1663020,50 доларів США, яка виникла на підставі договору про відкриття кредитної лінії №83/2007 від 15.10.2007р. та з договору строкового банківського вкладу №VIP/511 від 17.07.2008р., договорів про відступлення права вимоги від 22.12.2009р., оформленого заявою про залік зустрічних однорідних вимог від 22.12.2009р. є законним та обґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2010 року у справі №14/123пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, через що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги покладаютья на позивача по справі.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Капітал", м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 31.08.10 року у справі №14/123пд залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 31.08.10 року у справі №14/123пд залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Головуючий Р.В. Волков
Судді: М.В. Калантай
Р.Г. Новікова
Надр.5 прим.
1 позивачу
2 відповідачу
3 до справи
4 ДАГС
5 ГС