донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.11.2010 р. справа № 10/203/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Баранова О.П. за довір. № б/н від 29.03.2010р., Завіров О.Ю. - паспорт НОМЕР_1,
від відповідача:
від третьої особи:
за участю прокурора: не з"явився
не з"явився
не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуБердянського міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізької області м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від11.06.2010 року
по справі№ 10/203/10
за позовомприватного підприємства "Азоврозвиток" м. Запоріжжя
до
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачатериторіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради м. Бердянськ Запорізької області
Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області м. Запоріжжя
провизнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно
Господарський суд Запорізької області (суддя Алейникова Т.Г.) рішенням від 11.06.2010р. задовольнив позовні вимоги приватного підприємства "Азоврозвиток" м. Бердянськ Запорізької області (далі - ПП "Азоврозвиток") та визнав за позивачем право власності на цілий нежитловий об"єкт нерухомості - готель котеджного типу, розташований на земельній ділянці площею 2649 кв.м. (0,2649 га) по вул. Баранова, 12 в м. Бердянську Запорізької області, що складається з: основної двоповерхової будівлі "А", балкону до "А", балкону до "А", балкону до "А", основної двоповерхової будівлі "Б", балкону до "Б", балкону до "Б", балкону до "Б", основної двоповерхової будівлі-адміністративного корпусу "В", балкону до "В", балкону до "В", балкону до "В", основної двоповерхової будівлі "Г", балкону до "Г", балкону до "Г", балкону до "Г", основної двоповерхової будівлі "Д", балкону до "Д", балкону до "Д", балкону до "Д", основної двоповерхової будівлі "Ж", балкону до "Ж", балкону до "Ж", балкону до "Ж", паркану № 1.
Судове рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Бердянський міжрайонний прокурор звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2010р. у справі № 10/203/10 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що позивачем не були отримані всі необхідні документи для будівництва; не з"ясовані обставини та причини не отримання дозвільної документації на будівництво; не залучено до справи відповідні державні органи контролю та рішення прийнято при відсутності будь-якого спору про право власності.
Позивач вважає рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2010р. у справі № 10/203/10 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач, третя особа та прокурор у судове засідання 04.11.2010р. не з"явились, хоча були належним чином повідомленні про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши заперечення представника позивача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
ПП "Азоврозвиток" м. Запоріжжя звернулось до суду з позовом до Бердянської міської ради м. Бердянськ Запорізької області про визнання за позивачем права власності на цілий нежитловий об"єкт нерухомості - готель котеджного типу, розташований на земельній ділянці площею 2649 кв.м. (0,2649 га) по вул. Баранова, 12 в м. Бердянську Запорізької області, що складається з: основної двоповерхової будівлі "А", балкону до "А", балкону до "А", балкону до "А", основної двоповерхової будівлі "Б", балкону до "Б", балкону до "Б", балкону до "Б", основної двоповерхової будівлі-адміністративного корпусу "В", балкону до "В", балкону до "В", балкону до "В", основної двоповерхової будівлі "Г", балкону до "Г", балкону до "Г", балкону до "Г", основної двоповерхової будівлі "Д", балкону до "Д", балкону до "Д", балкону до "Д", основної двоповерхової будівлі "Ж", балкону до "Ж", балкону до "Ж", балкону до "Ж", паркану № 1.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2007р. між Бердянською міською радою (Орендодавець) та ПП "Азоврозвиток" (Орендар) укладений договір оренди землі, за умовами якого Оредодавець надає Орендарю в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,2649 га для будівництва готелю котеджного типу на розі вул. Літке-Невельського в м. Бердянськ Запорізької області. Договір оренди землі зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" - запис від 18.09.2007р. № 040726500332.
Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Азоврозвиток" був замовлений проект будівництва готелю, який був погоджений з Бердянською міською санітарно-епідеміологічною станцією. Згідно висновку № 130 на проект будівництва № 27-01-2008р. від 14.05.2010р., виданого Бердянською міською СЕС робочий проект будівництва готелю котеджного типу ПП "Азоврозвиток" в м. Бердянську по вул. Літне-Невельського узгоджено (а.с. 15-16). Крім того, схема генплану була погоджена головним архітектором міста.
На зазначеній земельній ділянці позивачем відповідно до розробленого робочого проекту будівництва був збудований готель котеджного типу.
Оскільки будівництво готелю котеджного типу було здійснено позивачем відповідно до розробленого та погодженого проекту, однак дозвіл на виконання будівельних робіт отриманий не був, вказані будівлі є самочинним будівництвом, у зв"язку з цим позивач позбавлений можливості розпорядитися збудованим ним на власні кошти нерухомим майном, тому звернувся до суду про визнання за ним права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнана за рішенням суду в порядку, встановленому законодавством.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом першої інстанції встановлено, що на момент здійснення будівництва позивач користувався земельною ділянкою, яка надана йому в строкове платне володіння та користування для будівництва готелю котеджного типу на підставі договору оренди землі від 06.07.2007р. та на якій позивачем збудований об"єкт нерухомості. Факту порушення прав інших осіб самочинним будівництвом судом не встановлено.
Відповідач - Бердянська міська рада проти позову не заперечує, оскільки земельна ділянка в оренду позивачу надавалось саме для будівництва готелю котеджного типу.
Як вбачається з матеріалів справи, проект будівництва готелю був погоджений з Бердянською міською санітарно-епідеміологічною станцією.
Згідно технічного висновку ТОВ "Консорціум "Енергомашінжиніринг" від 09.04.2010р. № 71 розміщення на земельній ділянці площею 2649кв.м. по вул. Баранова, 12 у м. Бердянську основних двоповерхових будівель "А, Б, Г, Д, Ж", адміністративного корпусу "В" відповідає вимогам ДБН 360-92* "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень". Основні будівлі "А, Б, Г, Д, Ж", адміністративна будівля "В" відповідає нормам ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об"єктів будівництва". Загальний технічний стан несучих та огороджуючих конструкцій основної будівлі готелю "А" є задовільним, забезпечує міцність та стійкість споруд, які є придатними для подальшої експлуатації.
Крім того, листом Бердянського міського управління Головного управління МНС України в Запорізької області від 19.04.2010р. № 683 відділ з питань наглядово-профілактичної діяльності Бердянського міського управління МНС України в Запорізької області не заперечував проти оформлення права власності на самовільно збудований готель котеджного типу по вул. Баранова, 12.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Апеляційна інстанція погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що мають місце усі умови, передбачені ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України для визнання права власності на самочинно побудоване майно у судовому порядку.
Посилання прокурора на те, що технічний висновок ТОВ "Консорціум "Енергомашінжиніринг" та лист відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Бердянського міського управління Головного управління МНС не є доказами в підтвердження відповідності самочинних будівель будівельним та протипожежним нормам та правилам є безпідставним, оскільки прокурором не надано доказів в підтвердження порушень будівельних та протипожежних норм.
Також посилання прокурора на відсутність спора про право власності є безпідставним, оскільки позивач посилається на ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, як підставу позову.
Доводи апеляційної скарги прокурора, що рішення суду порушує права Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області суду не доведені, за повідомленням поштового відділення, Інспекція за адресою, вказаною в апеляційній скарзі прокурора не знаходиться (а.с. 82-84).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2010р. у справі № 10/203/10 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2010р. у справі № 10/203/10 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. 3-тій особі
1. прокурору
1. у справу
1. ДАГС