донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.11.2010 р. справа №8/6пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
при секретарі: Кобзар М.В.
За участю представників
сторін:
від прокуратури: Пономарьов А.О. - за посвідченням №2644
від позивача: Шоркін І.В. - за дов. від 29.12.2009р. №430
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:
Заступника Генерального прокурора України м.Київ
на рішення господарського суду Донецької області:
від 12.02.2009р. у справі №8/6пн (суддя: Ємельянов А.С.)
за позовом: Корпорації „Міжрегіональний промисловий союз” м.Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” м.Донецьк
про: визнання права власності на нерухоме майно -реконструйовану та переобладнану будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9 кв.м, у тому числі, будівлю цеху, позначену в плані Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” літерою П-1, площею 622,0 кв.м і прибудову, позначену в плані Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” літерою П1- 1, площею 33,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Світлого путі, 1г
Позивач, Корпорація „Міжрегіональний промисловий союз” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” м.Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно -реконструйовану та переобладнану будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9 кв.м, у тому числі, будівлю цеху, позначену в плані Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” літерою П-1, площею 622,0 кв.м і прибудову, позначену в плані Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” літерою П1- 1, площею 33,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Світлого путі, 1г.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.02.2009р. у справі №8/6пн (суддя: Ємельянов А.С.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.16, ст.319, п.5 ст.376 Цивільного кодексу України; тим, що відповідно до п.7.6 укладеного договору від 19.06.2002р. №34 право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту; тим, що 19.06.2002р. Корпорацією „Міжрегіональний промисловий союз” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрінтерстрой” був підписаний акт приймання-передачі; тим, що 05.04.2007р. між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради був підписаний договір №2/234 (на момент спірних правовідносин є чинним), згідно якого позивач прийняв у користування земельну ділянку площею 0,1639 га, розташовану по вул.Світлого путі, 1 у м.Донецьку; тим, що право позивача як власника об'єкта нерухомості та користувача земельної ділянки, на здійснення переобладнання та реконструкції нерухомого майна -будівлі цеху полегшених конструкцій, прямо передбачено нормами чинного законодавства.
Господарський суд першої інстанції при прийнятті рішення також виходив з того, що необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у користуванні особи земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб; що згідно з наданим до матеріалів справи науково-технічним звітом про результати обстеження технічного стану будівельних конструкцій цеху, складеним Дочірнім підприємством "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД”, встановлено, що будівельні конструкції нерухомого майна, розташованого по вул.Світлого путі, 1г у м.Донецьку, знаходяться в задовільному технічному стані (стан ІІ по класифікації) та можуть використовуватись за призначенням.
Заступник Генеральної прокуратури України м.Київ, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 12.02.2009р. у справі №8/6пн не погодився та подав апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання.
Ухвалою від 10.09.2010р. Донецьким апеляційним господарським судом відновлено пропущений процесуальний строк на звернення з апеляційною скаргою заступника Генеральної прокуратури України м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2009р. у справі №8/6пн.
Заявник в обгрунтування вимог про скасування судового рішення посилається на те, що місцевим господарським судом не в повному обсязі з'ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин; на те, що з огляду на норми чинного законодавства право власності на об'єкт нерухомості може виникнути за умов надання земельної ділянки, на якій збудований об'єкт, у встановленому законом порядку та спірний об'єкт повинен бути збудований за наявності дозволу на виконання будівельних робіт та прийнятий в експлуатацію; на те, що згідно п.1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.202р. №7/5 (зі змінами та доповненнями) Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно; на те, що господарським судом першої інстанції не залучено до участі у справі орган місцевого самоврядування, який здійснює оформлення права власності на нерухоме майно.
Позивач, Корпорація „Міжрегіональний промисловий союз” м.Донецьк, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що висновок Дочірнього підприємства "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД” щодо придатності спірного майна до експлуатації та відповідності будівельним нормам свідчить про відсутність порушень основних державних будівельних норм та про можливість подальшої експлуатації будівлі за своїм призначенням; на те, що позовні вимоги позивача стосуються визнання права власності на нерухоме майн, як самочинно збудоване, а не визнання введеним його в експлуатацію; на те, що Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та може бути відповідачем за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст.392 ЦК України; на те, що на час звернення до господарського суду першої інстанції позивач є користувачем земельної ділянки та володіє, розпоряджається, користується спірним майном; на те, що господарським судом першої інстанції не встановлено взагалі порушення прав та інтересів інших осіб.
Позивач наполягає на тому, що ст.321 ЦК України закріплює, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише у випадках, прямо передбачених законом; на тому, що на цей час право власності на спірне майно не спростовується жодною особою, в той же час це право може бути зареєстроване з огляду на порушення встановленої процедури отримання дозвільної документації для проведення будівельних робіт.
Позивач зазначає, що саме ст.376 ЦК України передбачає необхідність вирішення подальшої долі самочинно збудованого майна саме в судовому порядку. Позивач не погоджується з запереченнями прокурора, що при прийнятті рішення господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального права, якими передбачено введення в експлуатацію об'єктів, оскільки ст.376 ЦК України не передбачено, що умовою визнання права власності на самочинне будівництво є введення його в експлуатацію.
Позивач також вважає, що твердження прокурора, що органи, які здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об'єкта (Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Донецької області), були позбавлені можливості виконання свого обов'язку щодо введення об'єкта в експлуатацію, є необгрунтованими, оскільки позовними вимогами є саме визнання права власності на нерухоме майно, а не визнання його введеним в експлуатацію.
Позивач спростовує доводи апеляційної скарги стосовно неналежного відповідача, оскільки Комунальні підприємства “Бюро технічної інвентаризації” можуть бути відповідачами за справами про визнання права власності. При цьому посилається на п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.01.2001р. №01-8/98 “Про деякі питання приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”.
Судове засідання апеляційної інстанції переносилось в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
За матеріалами справи, 19.06.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укринтерстрой” (“Продавець”) та Корпорацією „Міжрегіональний промисловий союз” (“Покупець”) укладений договір купівлі-продажу №34, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Укринтерстрой” (“Продавець”) передало, а Корпорація „Міжрегіональний промисловий союз” (“Покупець”) прийняла у власність, у тому числі, будівлю цеху полегшених конструкцій, яка розташована за адресою: м.Донецьк, вул.Світлого путі, 1.
Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту (п.7.6 договору).
19.06.2002р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укринтерстрой” (“Продавець”) та Корпорацією „Міжрегіональний промисловий союз” (“Покупець”) підписаний акт приймання-передачі об'єкту.
В ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006р. №3477-ІV (зі змінами та доповненнями) закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практикою Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст.1 Першого протоколу 1952р. до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., який був як і Конвенція ратифікований Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
05.04.2007р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та Корпорацією „Міжрегіональний промисловий союз” укладено договір користування земельною ділянкою №2/234, згідно якого Виконавчий комітет Донецької міської ради зобов'язується надати земельну ділянку в користування, а Корпорація „Міжрегіональний промисловий союз” зобов'язується сплачувати передбачені договором кошти, звернутись до виконкому міськради із клопотанням про надання цієї земельної ділянки в оренду.
Рішенням Виконавчого комітету Будьонівської районної ради м.Донецька від 11.07.2007р. №281/6 присвоєно поштову адресу будівлі цеху полегшених конструкцій: м.Донецьк, вул.Світлий шлях, 1 “г”.
З позовної заяви вбачається, що для здійснення статутних завдань позивачем було проведено реконструкцію та переобладнання придбаного за договором купівлі-продажу №34 від 19.06.2002р. нерухомого майна, зокрема, змінено площу та збудовано прибудову до будівлі цеху полегшених конструкцій.
Згідно науково-технічного звіту про результати обстеження технічного стану будівельних конструкцій цеху, складеного Дочірнім підприємством "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД” від 23.11.2008р., будівельні конструкції нерухомого майна, розташованого по вул.Світлого путі, 1г у м.Донецьку, знаходяться в задовільному технічному стані (стан ІІ по класифікації) та можуть використовуватись за призначенням.
За ліцензією серії АБ №209714 від 29.03.2005р. Дочірньому підприємству "Науково-дослідницький та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" Державного акціонерного товариства „Будівельна компанія „УКРБУД” надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пункт 1 ч. 2 статті 16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до пп. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи, що позивач є користувачем земельної ділянки, на якій ним проведено реконструкцію та переобладнання будівлі, порушення прав та інтересів інших осіб відсутні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з запереченнями скаржника, що при прийнятті рішення місцевим господарським судом порушено норми матеріального права, якими передбачено введення в експлуатацію об'єктів, оскільки статтею 376 Цивільного кодексу України не передбачено, що умовою визнання права власності на самочинне будівництво є введення його в експлуатацію.
З урахуванням вимог ст.376 ЦК України необхідними умовами для визнання права власності на самочинно будоване майно є наявність у користуванні особи земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.
Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що на час звернення до господарського суду першої інстанції позивач є користувачем земельної ділянки на підставі договору №2/234 від 05.04.2007р., зареєстрованому в Головному економічному управлінні Донецької міської ради (запис від 15.04.2007р. №2/234), а позивач володіє, користується та розпоряджується спірним майном -реконструйованою та переобладнаною будівлею цеху поліпшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,10кв.м. без порушення прав та інтересів інших осіб.
Частиною 1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. (ч.4 ст. 182 ЦК України).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (із змінами та доповненнями) цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.
Систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.(ч.1 ст. 5 Закону).
Пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
З огляду на вищезазначене Комунальні підприємства “Бюро технічної інвентаризації” можуть бути відповідачами у справах даної категорії.
Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Результати апеляційного провадження у справі №8/6пн оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст.53, ст.811, ст.85, ст.87, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2009р. у справі №8/6пн - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу заступника Генеральної прокуратури на рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2009р. у справі №8/6пн - залишити без задоволення.
Головуючий
Судді:
Повний текст постанови складений 05.11.2010р.