29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" листопада 2010 р.Справа № 3/1680-10
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" м. Хмельницький
до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" м. Хмельницький
про стягнення 67394,34 грн.
Суддя Вибодовський О.Д.
Представники сторін:
Від позивача: Павлова Н.Г. - за довіреністю від 02.08.2010р. №1048
Від відповідача: Дунець А.І. - за довіреністю №777 від 11.01.2010р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З перервою в судовому засіданні.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в загальній сумі 67394,34 грн. із них пеня - 17950,44 грн., 3% річних від суми заборгованості - 11296,17грн., інфляційні втрати - 38147,73 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договорів постачання та транспортування природного газу промисловим споживачам №2008-ПП-(17)-(71) від 03.01.2008р., №2009-ПП-(17)-(71) від 03.01.2009р., №2010-ПП-(17)-(71) від січня 2010р., №2010-Т-(17)-(21-К) від 01.02.2010р., №20-К від 01.02.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному об'ємі, посилаючись на те, що вони підтверджені належними доказами.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує що борг виник з січня 2009 р., тому в нарахуванні 3% річних та індексу інфляції за грудень 2008 р. просить відмовити. Також просить відмовити в задоволенні позову в частині нарахування пені, оскільки постачання і транспортування природного газу здійснювалося протягом січня - березня 2009 р., відповідно й тоді виникла заборгованість в сумі 191380,39 грн., з якої позивач нараховує пеню. Позов поданий 15.09.2010 р., тобто, минуло більше року. Таким чином, термін позовної давності, згідно ч.1 п.2 ст. 258 ЦК України, сплив.
В судовому засіданні 17.11.2010 р. представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на один місяць. Представник позивача заперечив проти даного клопотання.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
03.01.2008 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №2008-ПП-(17)-(71) на постачання та транспортування природного газу промисловим споживачам та Додаткові угоди №1. №2, №3, №4, №5, №6. №7, №8, №9. №10, №11 від 2008 року.
03.01.2009 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на постачання та транспортування природного газу промисловим споживачам № 2009-ПП-(17)-(71) та Додаткові угоди №2. №3. №4. №6 2009 року.
У січні 2010 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на постачання та транспортування природного газу промисловим споживачам №2010-ПІП-(17)-(71).
01.02.2010 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір на транспортування природного газу №2010-Т-(17)-(21-К) та договір на постачання природного газу №20-К а також Додаткові угоди №1, №2 від 2010 року.
Згідно п. 1.1 даних договорів позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу, а відповідач - оплатити вартість газу та послуги з його транспортування згідно п.п.5.1, .6.1. Договору.
Відповідно до п. 6.1 договорів, оплата вартості газу, послуг з транспортування, постачання та цільової надбавки здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом 100% оплати заявлених обсягів за 8 (вісім) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та надані послуги з його транспортування і постачання здійснюється відповідачем до 5 числа, місяця наступного за звітним.
Позивач свої зобов'язання за договорами виконав належним чином, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.
Відповідач у визначений договорами строк оплату за споживання та транспортування газу розрахунок не проводив, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 191380,39 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.12.2009 р. у справі № 20/1469 позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" м. Хмельницький про стягнення 191380,39 грн. боргу задоволено.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, після винесення рішення господарським судом у справі №20/1469, ВАТ Акціонерна компанія "Адвіс" суму боргу в розмірі 191380,39 грн. не сплатило.
Згідно п. 7.1 договорів за несвоєчасну оплату послуг наданих позивачем по постачанню та транспортуванню газу у строки, зазначені у п. 6.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім заборгованості, пеню із суми простроченого платежу, за кожен день простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховувалась пеня.
Посилаючись на вказаний пункт договорів, позивач просить стягнути з відповідача 17950,44 грн. пені за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2010 р.
Відповідно до ст.625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 38147,73 грн. - інфляційних втрат за період з 01.12.2008 р. по 01.09.2010 р. та 11296,17 грн. - 3% річних за період з 01.12.2008 р. по 01.10.2010 р.
Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за постачання та транспортування газу не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 191380,39 грн. Рішенням господарського суду області по справі №20/1469 дану заборгованість стягнуто з ВАТ "Акціонерна компанія "Адвіс" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз".
Відповідно до 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування пені передбачено умовами договорів, а саме п. 7.
Враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення виконання зобов'язання по договору, суд прийшов до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача сплати пені в розмірі 17950,44 грн. за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2010 р.
Згідно п 11. роз'яснення Вищого господарського суду України від 16.04.93 р. N 01-6/438, якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо. Якщо після задоволення позову зобов'язання не буде виконане, позивач має право знову звернутись до господарського суду з позовом про стягнення санкцій за наступні шість місяців.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Суд перевіривши правильність нарахування суми нарахувань за встановленим індексом інфляції, прийшов до висновку, що правомірними є нарахування в розмірі 36705,28 грн. за період 01.01.2009 р. по 01.09.2010 р.
Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних суд вважає, що стягненню підлягає 11002,19 грн. - 3% річних за період з 01.01.2009 р. по 01.10.2010 р.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 11002,19 грн. інфляційних втрат, 36705,28 грн. 3% річних, 17950,44 грн. пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
В решті позову необхідно відмовити за безпідставністю.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Адвіс" (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, код 00498431) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (м. Хмельницький, пр. Миру, 41, код 05395598) - 11002,19 грн. (одинадцять тисяч дві гривні 19 копійок) 3% річних, 36705,28 грн. (тридцять шість тисяч сімсот п'ять гривень 28 копійок) інфляційних втрат, 17950,44 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень 44 копійки) пені, 656,57 грн. (шістсот п'ятдесят шість гривень 57 копійок) державного мита, 229,92 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень 92 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Суддя
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.11.2010 р.
Віддрук. 3 прим. : 1. до справи; 2. позивачу; 3. відповідачу.