Справа № 570/3924/23
Номер провадження 2/570/120/2024
"18" листопада 2024 р. Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.
представника позивача - адвоката Дупака В.Г.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката Власик В.Я.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю майно подружжя та здійснити поділ майна в натурі, -
У провадженні Рівненського районного суду Рівненської області знаходиться вказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 29.08.2023 р. відкрито загальне позовне провадження (а.с. 111 т.3).
23.10.2024 р. до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання вх. 18161 від 23.10.2024 р. про приєднання доказів, в якому просить приєднати до матеріалів даної справи висновок експерта №240924/1_ФМ від 04.10.2024 р.
В обґрунтування клопотання зазначає, що позивачкою на підтвердження своїх позовних вимог надано до суду висновок експерта судової інженерно-технічної експертизи №138/22 від 29.03.2023 р., згідно якого ринкова вартість даного нерухомого майна може становити 3 906 975 грн. Відповідач оспорює як належність спірного нерухомого майна до спільної сумісної власності подружжя, так і його ринкову вартість, яка визначена позивачкою в позовній заяві. На підтвердження ринкової вартості спірного нерухомого майна надає суду висновко експерта №240924/1-ФМ від 04.10.2024 р. Відповдіач не мав можливості подати суду раніше даний висновок експерта, оскільки необхідність в проведенні на замовлення учасника справи будівельно-технічної експертизи спірного нерухомого майна виникла після скасування Рівненським апеляційним судом ухвали Рівненського районного суду про призначення експертизи по клопотанню відповідача ОСОБА_1 .
У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Власик В.Я. підтримали клопотання та усно просять суд поновити строк для подання вказаного доказу.
Представник позивачки адвокат Дупак В.Г. у підготовчому судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання сторони відповідача, вважаючи його необгрунтованим.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи у межах заявленого клопотання, приходить до таких висновків.
Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі,прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, якийвирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).
Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.
Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє відповідача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника відповідача, суд приходить до висновку про можливість поновлення стороні відповідача процесуального строку для подання доказу та долучення до матеріалів справи копії висновку експерта №240924/1_ФМ від 04.10.2024 р.
Також суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 53, 83, 126, 127,353-355 ЦПК України, суд, -
Усне клопотання представника відповідача адвоката Власик В.Я. про поновлення строку для приєднання доказів за клопотанням відповідача ОСОБА_1 задоволити.
Поновити строк для приєднання доказів та приєднати до матеріалів цивільної справи №570/3924/23 копію висновку експерта № 240924/1_ФМ від 04.10.2024 р.
Повне судове рішення - ухвала суду - складено 20.11.2024 р.
Суддя Гнатущенко Ю.В.