Справа № 569/13173/24
1-кс/569/8476/24
22 листопада 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна,-
До Рівненського міського суду з клопотання про часткове скасування арешту майна звернувся представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року по справі №569/13173/24, провадження №1-кс/569/6020/24, було розглянуто клопотання слідчого в особливо важких справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_5 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12024181010000708 від 20.03.2024р. за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України, яке задоволено та накладено арешт на речі та предмети, що вилучені у ході обшуку у автомобілі «BMW» ДНЗ НОМЕР_1 01.09.2024, а саме грошові кошти зовні схожі на 1400 доларів США (14 купюр номіналом у 100 доларів США) з наявними номером на кожній: НА49704615А;мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім картою з № НОМЕР_4 ; грошові кошти, а саме 100 доларів США з наявним номером НВ98615436 В, встановивши заборону володіння, користування та відчуження відповідного майна.
Вважає, що вищевказана ухвала слідчого судді про накладення арешту підлягає частковому скасуванню.
Представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання в якому просить розглядати справу у його відсутність, своє клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задоволити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, про час місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року по справі №569/13173/24, провадження №1-кс/569/6020/24, розглянуто клопотання слідчого в особливо важких справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_5 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12024181010000708 від 20.03.2024р. за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.332, ч.3 ст.358 КК України, яке задоволено та накладено арешт на речі та предмети, що вилучені у ході обшуку у автомобілі «BMW» ДНЗ НОМЕР_1 01.09.2024, а саме грошові кошти зовні схожі на 1400 доларів США (14 купюр номіналом у 100 доларів США) з наявними номером на кожній: НА49704615А;мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім картою з № НОМЕР_4 ; грошові кошти, а саме 100 доларів США з наявним номером НВ98615436 В, встановивши заборону володіння, користування та відчуження відповідного майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 по вказаному кримінальному провадженню знаходиться у статусі свідка, зазначений телефон належить йому особисто на праві власності, та якого він потребує для користування, а всі слідчі (розшукові) дії із ним виконані, тому у зв'язку з цим відпала потреба в накладенні арешту на вище зазначене майно.
«Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява 31107/96, п. 58). Вимога, щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994рр.; справа «Кушог проти Болгарії» від 10 травня 2007р.).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, слідчий суддя приходить до переконання, що необхідності в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не має, а тому клопотання підлягає до задоволення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про часткове скасування арешту майна - задоволити.
Арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2024 року справа №569/13173/24, провадження №1-кс/569/6020/24, скасувати частково, а саме в частині накладеного арешту на мобільний телефон Redmi IMEI: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім картою з № НОМЕР_4 , та повернути його ОСОБА_3 .
Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6