Справа № 569/7423/24
1-кс/569/8313/24
11 листопада 2024 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_3 , (далі - слідчий), погоджене прокурором відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42023182220000022 від 13.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 240-1 КК України (далі - це ж кримінальне провадження) про арешт майна , -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023182220000022 від 13.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 240-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, група осіб за попередньою змовою, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637/97-ВР від 18.11.1997, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, організував групу осіб, метою діяльності якої стало вчинення тяжких злочинів проти довкілля, пов'язаних з придбанням, зберіганням, перевезенням та збутом бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами.
Реалізуючи умисел, ОСОБА_5 , до злочинної діяльності залучив своїх знайомих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , які скуповували та продавали бурштин сирець законність походження якого не підтверджується відповідними документами.
08 листопада 2024 в ході проведення обшуку АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер: 5624683300:06:020:0401, якими користується ОСОБА_5 виявлено та вилучено:
Мобільний телефон Самсунг в чохлі , картонна упаковка з під стартового пакету, скреч карта , сім карта, аркуш паперу з рукописним текстом та 2920 доларів США.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задоволити.
Згідно ч.2 ст.172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Як встановлено судом, що Групою слідчих слідчого управління ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023182220000022 від 13.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 240-1 КК України.
08 листопада 2024 в ході проведення обшуку АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер: 5624683300:06:020:0401, якими користується ОСОБА_5 виявлено та вилучено:
Мобільний телефон Самсунг в чохлі , картонна упаковка з під стартового пакету, скреч карта , сім карта, аркуш паперу з рукописним текстом та 2920 доларів США.
Вказані матеріальні обєкти вилучені в ході обшуку визнані речовими доказами у порядку ст. 98 КПК України постановою від 08.11.2024 і мають доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказами злочину щодо якого триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Крім того, 08.11.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 240-1 КК України, яка передбачає конфіскацію майна
Таким чином, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно із забороною можливості використовувати вказане майно, розпоряджатись будь-яким чином, оскільки незастосування вказаних заходів може призвести до зникнення, втрати відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на майно, а саме на:
мобільний телефон Самсунг в чохлі , картонна упаковка з під стартового пакету, скреч карта , сім карта, аркуш паперу з рукописним текстом та 2920 доларів США.
вилучені за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер: 5624683300:06:020:0401, яке належить ОСОБА_5 та позбавити останього та будь яких осіб, які мають відношення до вказаного майна можливості відчужити, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9