Справа № 372/5077/24
Провадження № 1-кп-366/24
іменем України
25 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111230001806 від 11.09.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Попівка, Білокуракінського району, Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
28 серпня 2024 року близько 08 години 30 хвилини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись на паркувальному майданчику, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про запровадження воєнного стану в Україні» із подальшим продовженням строку дії, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу таємно викрав з приміщення для охорони майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: мобільний телефон марки «РОСО» модель «Х3», Shadow Gray 6GB RAM 128GB ROM, вартістю 3780,00 гривень (три тисячі сімсот вісімдесят гривень 00 копійок).
Після чого ОСОБА_4 залишив місце скоєння злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на суму 3780,00 гривень (три тисячі сімсот вісімдесят гривень 00 копійок).
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні прокурор та обвинувачений просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Захисник підтримав затвердження угоди.
Судом встановлено, що 17.09.2024 між прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст.185 КК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді позбавлення волі строком на 5 років, та звільненню від призначеного покарання з іспитовим терміном 3 три роки, якщо він протягом іспитового терміну не вчинить нового кримінальне правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.469 КПК України, потерпілий ОСОБА_6 надав до суду письмову згоду на укладення угоди на визнання винуватості.
Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив положення угоди щодо беззастережного визнання себе винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувального акту, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
Підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлені.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 своїми діями вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану, відповідальність за що, передбачена ч.4 ст.185 КК України.
Запобіжний захід не застосовувався.
Цивільний позов по справі не пред'являвся.
Долю речових доказів, вирішити згідно ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 368, 369, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17.09.2024 між прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 , з іншого боку, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на Обухівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1