Справа № 372/5701/24
Провадження № 2-а-65/24
12 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Водолазській Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
21 жовтня 2024 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Масленнікова Т.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої представник позивача просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію № 1387 від 16 серпня 2024, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КупАП громадянина ОСОБА_1 та накладення штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. B обґрунтування позовної заяви зазначено, що 15 серпня 2024 року заступником командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відповідно до якого вбачається, що 15 серпня 2024 року о 11 год. 30 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено адміністративне правопорушення, а саме військовозобов'язаний ОСОБА_1 змінивши місце проживання не прибув особисто в семиденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 за новим місцем проживання для постанови на військовий облік, чим порушив п.7 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. За наслідками розгляду протоколу т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №1387 якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Позивачем вказана постанова отримана особисто 16 серпня 2024 року. При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 не встановлено всіх обставин справи та не досліджено всіх доказів, крім того не заслухано пояснення ОСОБА_1 , не взято до уваги той факт, що з 15 травня 2024 року останній змінив місце проживання переїхавши до м. Українка Київської області під час оновлення даних в системі «РЕЗЕРВ+», де вказав останню адресу свого місця проживання та перебування. Крім того зазначив, що вказаний протокол не містить відомостей про місце та час вчинення позивачем порушення правил військового обліку, та не повідомлено про дату і час розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Ухвалою від 21.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження з викликом(повідомленням) сторін у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, заяв та клопотань на адресу суду не подавав
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 15 серпня 2024 року заступником командира роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відповідно до якого вбачається, що 15 серпня 2024 року о 11 год. 30 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено адміністративне правопорушення, а саме військовозобов'язаний ОСОБА_1 змінивши місце проживання не прибув особисто в семиденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 за новим місцем проживання для постанови на військовий облік, чим порушив п.7 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У встановленому правопорушенні вбачаються ознаки правопорушення правил військового обліку, а саме ч.3 ст. 210 КУпАП.
16.08.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 1387 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.. Зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 змінивши місце проживання не прибув особисто в семиденний строк до ІНФОРМАЦІЯ_1 за новим місцем проживання для постановки на військовий облік, чим порушив п.7 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Відповідно до довідки №56 від 14.08.2024 року виданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «СТУГНА ХАУС» вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання.
Як вбачається з акту обстеження квартири житлового будинку про проживання від 15 серпня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 проживає з 15 травня 2024 року.
Згідно копії інформації з реєстру Оберіг мобільному застосунку Резерв+, ОСОБА_1 оновлено особисті дані 18.05.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Статтею 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Статтею 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" установлено обов'язок призовникам, військовозобов'язаним та резервістам самостійно з'явитись у семединний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий обліку лише у разі прибуття до нового місця проживання та взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Водночас, відповідно до вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - система військового обліку). Аналогічні положення містив Порядок затверджений постановою КМ України № 921 від 07.12.2016, що втратив чинність з набранням чинності Порядком від 30.12.2022.
Військовий облік здійснюється з урахуванням встановленого в Україні порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники і військовозобов'язані працюють (навчаються).
Відповідно до п. 15-1 Порядку затвердженого постановою КМ України № 921 від 07.12.2016, зі змінами, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснювалося на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п. 15-1).
У разі коли відомості про призовника, військовозобов'язаного або резервіста не включені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовник, військовозобов'язаний або резервіст може за власним бажанням подати відомості для включення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів під час формування декларації про місце проживання з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) за умови запровадження інформаційної взаємодії.
Порталом Дія до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів надсилаються такі відомості: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), стать, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), тип військово-облікового документа, найменування районного (об'єднаного районного), міського (районного в містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), в якому особа перебуває та/або перебувала на зазначеному обліку, серія та/або номер військово-облікового документа (за наявності), адреса поточного задекларованого/зареєстрованого місця проживання або адреса попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання (для осіб, які на дату формування заяви не мають задекларованого/зареєстрованого місця проживання).
Відомості, надіслані Порталом Дія, включаються до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відомостям присвоюється окремий номер запису в такому реєстрі.
Згідно п. 16 вказаного Порядку передбачалося, що військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів, зокрема для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
18.05.2024 набрав чинності Закон України № 3633-IX від 11.04.2024, яким серед іншого внесено зміни до ст. 22 Закону України «про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», та визначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, військовозобов'язані, в силу вказаної норми закону, зобов'язані були в період з 19.05.2024 по 17.07.2024 уточнити свої облікові дані у спосіб визначений законом: через ІНФОРМАЦІЯ_3 , через ЦНАП або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Відповідно до п. 15-1 Порядку затвердженого Постановою КМ України № 1487 від 30.12.2022, в редакції станом на дату складення адміністративного протоколу відносно позивача та оскаржуваної постанови, до запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" призовники, військовозобов'язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг, на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (п. 20).
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (п. 22).
Згідно п. 23 Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад", через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно п. 81 чинного Порядку, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
При цьому, відповідно до п. 19 Порядку, призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Як встановлено судом з документів долучених до позовної заяви, ОСОБА_1 як призовник не з'являвся до районного центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації з метою взяття на облік як військовозобов'язаного, зарахування його в запас, не отримував військово-обліковий документ.
Навіть після введення воєнного стану в Україні, оголошення загальної мобілізації, він не виконав обов'язку щодо з'явлення для постановки на військовий облік, військово-обліковий документ не отримував.
ОСОБА_1 у визначений законом № 3633-IX від 11.04.2024 строк не став на військовий облік, лише 18.05.2024 року уточнив дані щодо місця своєї реєстрації, через за стосунок «РЕЗЕРВ+».
Слід зазначити, що позивач до моменту отримання ним військово-облікового документа, згідно вищевказаних положень спеціального законодавства, у визначеному законодавством порядку не міг оновити свої дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки не був взятий на військовий облік та не отримував військово-облікового документа, а тому для взяття на військовий облік, отримання військово-облікового документа та оновлення даних він мав з'явитися саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані дії вчинені ним лише у вересні 2024, коли він отримав направлення на стаціонарне обстеження та 14.09.2024 на підставі довідки ВЛК, 14.09.2024 року був взятий на військовий облік як військовозобов'язаний.
Вищевказане свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі визначених відповідними частинами ст. 210 КУпАП за ознаками порушення правил військового обліку.
Позивачем не надано суду жодного об'єктивного доказу на обґрунтування його позиції наявності порушень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 при складанні та розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно з ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає серед іншого рішення яким залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог, залишивши оскаржувану постанову без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ст. 283, 284, 287, 293 КУпАП, керуючись ст. 9, 246, 250, 268, 286 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В. Потабенко