Україна
провадження № 2/361/2043/24, cправа № 401/3979/23
31.10.2024
«31» жовтня 2024 року м. Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду із зазначеним вище позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 265114202 20 травня 2021 року у розмірі - 97 168 грн. 32 коп., з яких сума заборгованості по основному боргу у розмірі - 21 964 грн. 30 коп., сума заборгованості за відсотками у розмірі - 75 204 грн. 02 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі - 2 684 грн. 00 коп.
В обґрунтування вимог зазначається, що 20 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 265114202 та надано позивачу кредитні кошти.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01.
31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Відповідно до Реєстру боржників № 161 від 23 листопада 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 265114202 від 20 травня 2021 року.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ
«ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні
ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 20102022 від
20 жовтня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі - 97 168 грн. 32 коп., з яких сума заборгованості по основному боргу у розмірі - 21 964грн. 30 коп., сума заборгованості за відсотками у розмірі - 75 204 грн. 02 коп.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ». З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 06 березня
2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. З підстав стягнення заборгованості позивач звернувся до суду.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду кіровоградської області від 02 листопада 2023 року дану позовну заяву передано за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою суду від 04 грудня 2024 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» у судове засідання представника не направив, у прохальній частині позовної заяви представник позивача ОСОБА_2 просив розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження та здійснювати розгляд справи без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Через неявку в судове засідання учасників справи судом у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 20 травня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 265114202.
Відповідно до пункту 1.1 за цим договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Пунктом 1.3 договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 22 000 грн. 00 коп. одразу після укладення договору.
Відповідно до пункту 1.7 кредитного договору кредитна лінія надається строком на
30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
Згідно з пунктом 1.9 кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються у наступному порядку: виключно на період строку, визначеного пунктом 1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою у розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») укладено договір факторингу № 28/1118-01.
31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ
«ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні
ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 20102022 від
20 жовтня 2022 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі - 97 168 грн. 32 коп., з яких сума заборгованості по основному боргу у розмірі - 21 964грн. 30 коп., сума заборгованості за відсотками у розмірі - 75 204 грн. 02 коп.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» міститься визначення терміну електронного договору, яким визнано домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Положеннями статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 265114202 від 20 травня 2021 року шляхом накладання одноразового ідентифікатора.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору
№ 265114202 від 20 травня 2021 року спосіб та строк надання кредиту: цілодобово (24/7), шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилин до 3-х днів.
На обґрунтування факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі
- 22 000 грн. 00 коп. стороною позивача не надано належного та допустимого доказу. У той же час наявних у матеріалах справи доказів недостатньо для доведення факту надання відповідачу
ОСОБА_1 кредитних коштів згідно з умовами договору кредитної лінії № 265114202 та отримання останньою, визначеної цим договором суми кредиту.
У матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_1 як клієнтом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх реквізитів, зокрема карткового рахунку на який можуть бути перераховані кошти.
Матеріали справи також не містять в собі доказів набуття ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за договором № 265114202 від 20 травня 2021 року до позичальника ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частинами першою та другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами не підтверджено факту надання відповідачу кредитних коштів, як наслідок відсутності факту неналежного виконання зобов'язань по поверненню кредитних коштів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав його недоведеності.
У разі відмови у задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 263-265, 279 ЦПК України, ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин