Справа № 357/16611/24
1-в/357/1003/24
22.11.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про приведення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог закону, на підставі ст.74 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
представник органу пробації ОСОБА_5 ,
засуджений ОСОБА_3 ,
заступник начальника Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області звернулася до суду з клопотанням про приведення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст.70 КК України, на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, у відповідність до вимог закону, на підставі ст.74 КК України,
Клопотання обґрунтоване тим, що на обліку в Білоцерківському РВ № 1 перебуває ОСОБА_3 засуджений ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст.70 КК України, на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст .185, ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілим шкоду.
09.08.2024 року набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2023 рік становить 2684 грн. 00 коп. На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Враховуючи вищевикладене, представник пробації просила суд вирішити питання про приведення вироку суду від 03.11.2023 року у відповідність до вимог закону.
В судовому засіданні представник органу пробації підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_3 підтримав клопотання органу пробації та просив його задовольнити.
Прокурор підтримав клопотання.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та матеріали особової справи ОСОБА_3 , суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст.185 КК України та призначено покарання за:
- ч. 1 ст. 185 КК України - 2 роки обмеження волі,
- ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі ,
- ч. 4 ст. 185 КК України - 5 роківпозбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначено остаточне покарання - 5 роківпозбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встанолвено іспитовий строк 3 роки та покладено обовязки, передбачені ст. 76 КК України.
Із 15.02.2023 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Білоцерківському РВ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Як вбачається із вироку суду від 05.01.2023 року ОСОБА_3 засуджений, крім іншого, за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), 09.11.2021 року на загальну суму 603,02 грн.
Крім того, ОСОБА_3 , крім іншого, засуджений, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно, в умовах воєнного стану: 29.03.2022 року на загальну суму 900 грн., 01.04.2022 року на загальну суму 398 грн., 22.04.2022 року на загальну суму 335 грн., 25.04.2022 року на загальну суму 600 грн., 12.05.2022 року на загальну суму 500 грн., 19.05.2022 року на загальну суму 600 грн., 24.05.2022 року на загальну суму 460 грн., 25.05.2022 року на загальну суму 512 грн., 30.05.2022 року на загальну суму 507,54 грн., 26.06.2022 року на загальну суму 301,51грн.,03.07.2022 року на загальну суму 1608,04 грн.,06.07.2022 року на загальну суму 346,73 грн., 13.07.2022 року на загальну суму 261,31грн., 19.07.2022 року на загальну суму 502,51 грн., 20.07.2022 року на загальну суму 502,51 грн..
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн., 50% від його розміру становили 1135 грн.
Таким чином, на день розгляду клопотання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що станом на 2021 рік становило 2270 гривні.
Також, станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн., 50% від його розміру становили 1240,50 грн.
Таким чином, на день розгляду клопотання діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_3 , передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що станом на 2022 рік становило 2481 гривні.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що у вчинених засудженим діяннях, передбачений ч. 1 ст.185 КК України та ч. 4 ст. 185 КК України вартість викраденого майна була меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжок, тому вчинені ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання, призначеного за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч, 1 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Водночас, вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року ОСОБА_3 засуджено також і за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 роки позбавлення волі.
Зазначене даним вироком діяння за ч. 2 ст. 185 КК України є кримінально-караними, а тому приймаючи до уваги, що судом ОСОБА_3 звільняється від призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України, суд вважає необхідним вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року, привести у відповідність, а також виключити з вказаного вироку, призначення остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.
Керуючись статтями 537, 539 КПК України, статтями 5, 74 КК України суд,
Клопотання Білоцерківського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області про звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 - задовольнити.
Привести вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 , від покарання, призначеного за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року за вчинення кримінальних правопорушень, , передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку із усуненням караності вчиненого ним діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.
Виключити з вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року, призначення остаточного покарання ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.01.2023 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки та обовязками, покладеними вироком суду, відповідно жо вимог ст. 76 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОСОБА_6