Справа № 357/15905/24
3/357/6991/24
19.11.2024 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої вчителем у Фурсівському ліцеї гімназії, депутата Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 28.07.1998 Білоцерківським РВ ГУ МВС України в Київській області, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 2 ст. 45 розділу VII та п. 27 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, 29.03.2024, тобто несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 3197 від 28.10.2024 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинення адміністративного правопорушення визнала у повному обсязі.
В судовому засіданні прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. надав висновки в порядку ч. 1 ст. 250 КУпАП, вважає за доцільно об'єднати протоколи про адміністративні правопорушення в одне провадження та що у діях (бездіяльності) ОСОБА_1 наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та просив суд притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 850,00 гривень.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно із рішенням Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області № 01/01-VІІІ від 11.11.2020 за ОСОБА_1 визнано повноваження депутата зазначеної ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в україні» від 21.05.1997 повноваження депутата ради починаються з мементу офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на депутатів місцевих рад поширюється дія Закону №1700-VІІ, депутати місцевих рад зобов'язані щороку до 1 квітня подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік відповідно до Закону №1700-VІІ, а також дотримуватися інших вимог фінансового контролю, передбачених зазначеним Законом.
Відповідно до пп. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VІІ народні депутати України, депутати Верховної Ради автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VІІ та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно із приміткою до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Закону №1700-VІІ зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон №3384-ІХ) набрав чинності 12.10.2023. Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відповідно у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом.
Частиною 1 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у п. 1, п.п. а, в, г п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-декларація) за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Проте, Законом №3384-ІХ внесені зміни до деяких Законів України, так відповідно до п. 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024. Суб'єкти декларування, зазначені у ч. 7-14 ст. 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені ч. 7-14 ст. 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону №1700-VII НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до п.п. 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону №1700-VII (щороку), абзац 2 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом №1700-VII можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Законом №3384-ІХ визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.
Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов'язку, передбаченого ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» Закону №1700-VII (абз. 2 п. 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.
Тобто, у ОСОБА_2 виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2022 рік упродовж часу з 00:00 год 01.01.2023 по 23:59 31.01.2024 (граничний чтрок).
01.02.2024 в 00:00 год ОСОБА_2 порушила порядок, передбачений ст. 45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 27 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII).
Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 у 2022 році була суб'єктом, на якого поширюються вимоги Закону №1700-VII, то вона повинна була подати щорічну декларацію за 2022 рік до 31.01.2024 включно.
Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК, щорічно декларацію за 2022 рік ОСОБА_2 подала лише 29.03.2024 о 19:20 год, тобто несвоєчасно без поважних причин.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є гранична дата до закінчення якої необхідно було подати щорічні декларації за 2022 рік, тобто 01.02.2024 року.
Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є не визначеним, оскільки ОСОБА_2 мала можливість подати електрону декларацію через мережу Інтернет в будь-якому місці.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП слід вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративного протоколу, тобто 28.10.2024.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне подання ОСОБА_2 до веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначені строки, щорічної декларації за 2022 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб'єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності),
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом, призвела до порушення Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальній відповідальності за статтею 366-3 Кримінального кодексу України, суб'єкт правопорушення, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне неподання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і її подальше несвоєчасне подання декларації не утворює склад адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Окрім визнання винуватості самою правопорушницею, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: змістом протоколу про адміністративні правопорушення № 3197 від 28.10.2024; копією Рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області першої сесії восьмого скликання № 01/01-VIII від 11.11.2020 про визнання повноважень депутатів Фурсівської сільської ради VIII скликання; копією Постанови Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області № 33 від 10.11.2020; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.09.2024; витягом із ЄДРД із додатком; копією науково-експертного висновку на запит Генеральної прокуратури України О.Ф. Андрійки.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Суддя, дії ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 23 КУпАП України адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, матеріали, що характеризують особу, яка притягається до відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП суд визнає щире каяття. Обставини, що обтяжують її відповідальність відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховуючи особу порушника, її майновий стан, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, обставини, що пом'якшують її відповідальність та відсутність обтяжуючих її відповідальність обставин, суддя дійшов до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до неї адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
На підставі ст. 40-1КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Просудовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-6, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА