Справа № 357/16486/24
Провадження № 2/357/5936/24
"25" листопада 2024 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій власності,
У листопаді 2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Цуранову А.Ю.
18.11.2024 ухвалою судді позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном три дні з дня отримання копії ухвали.
19.11.2024 представник позивача ОСОБА_3 подав до суду заяву про усунення недоліків позову разом з витягом (на одному аркуші) №НВ-9954084232024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та виправленою позовною заявою.
Однак, в повному обсягу позивач не усунув недоліки позову, оскільки не надав звіт про оцінку нерухомого майна на час звернення до суду з позовом, не зазначив дійсну ціну позову та не привів у відповідність судовий збір.
Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
З наданого витягу вбачається, що позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості згідно п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, відповідно до якого звіт про оцінку майна повинен бути складений у повній формі, містити опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
Наданий представником позивача витяг №НВ-9954084232024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може бути підтвердженням саме ринкової вартості спірної земельної ділянки.
Таким чином, при перевірці матеріалів даної справи встановлено, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановленому порядку та строк.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне визнати позов неподаним та повернути його позивачу разом з доданими до нього матеріалами.
Слід роз'яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - вважати неподаною та повернути разом з доданими до неї додатками.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А. Ю. Цуранов