36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
04.11.2010 р. Справа №19/165
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Оржицького міжколгоспного виробничого-експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації “Агропроменерго”, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37700
про стягнення 14124,94грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Нестеренко А.М.
Розглядається позовна заява про стягнення 14124,94 грн. надмірно сплачених коштів за договором оренди №1 від 14.01.2008р. та договором оренди №1 від 11.03.2008р.
Відповідач у відзиві позовні вимоги визнає повістю та зазначає, що заборгованість виникла в зв'язку з складним фінансовим становищем.
В судовому засіданні 04.11.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
14.01.2008р. між Оржицьким міжколгоспним виробничо-експлуатаційним підприємством з енергетики та електрифікації “Агропроменерго” (відповідачем), в особі директора ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) був укладений договір оренди (далі -Договір від 14.01.2008р.); (а.с.10).
Відповідно до умов Договору від 14.01.2008р. відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв в строкове платне володіння та користування автомобіль ГАЗ -52, ТВГ-15Н, 1990 року випуску, шасі 286965, двигун 50567, який знаходиться на балансі Оржицького “Агропроменерго” за юридичною адресою: Полтавська область, Оржицький район, с.Заріг.
За п. 9.1. Договору від 14.01.2008р. строк його дії встановлено з 14.01.2008р. по 14.02.2014р. терміном на 6 років.
Згідно п.2.1 Договору від 14.01.2008р. вступ орендаря в користування автомобілем настає одночасно із підписанням сторонами Договору та акта прийому-передачі вказаного автомобіля.
Факт передачі відповідачем автомобіль ГАЗ -52 позивачу підтверджується двостороннє підписаним актом приймання-передачі від 14.01.2008р. (а.с.43).
Згідно п. 3.1 Договору від 14.01.2008року орендна плата за користування автомобілем становить 50грн. за місяць оренди і перераховується орендарем Орендодавцеві на протязі 3 робочих днів з дня отримання рахунку.
11.03.2008р. між Оржицьким міжколгоспним виробничо-експлуатаційним підприємством з енергетики та електрифікації “Агропроменерго”, в особі директора ОСОБА_1 (відповідачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачем) був укладений договір оренди (далі -Договір від 11.03.2008р.); (а.с.7).
Відповідно до умов Договору від 11.03.2008р. відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв в строкове платне володіння та користування автомобіль УАЗ 3303 “Сула”, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, який знаходиться на балансі Оржицького “Агропроменерго”за юридичною адресою: Полтавська область, Оржицький район, с.Заріг.
За п. 9.1. Договору від 11.03.2008р. строк його дії встановлено з 11.03.2008р. по 11.03.2014р. терміном на 6 років.
Згідно п.2.1 Договору від 11.03.2008р. вступ орендаря в користування автомобілем настає одночасно із підписанням сторонами Договору та акта прийому-передачі вказаного автомобіля.
Факт передачі відповідачем автомобіль УАЗ 3303 “Сула” позивачу підтверджується двостороннє підписаним актом приймання-передачі від 11.03.2008р. (а.с.44).
Згідно п. 3.1 Договору від 11.03.2008р. орендна плата за користування автомобілем становить 100грн. за місяць оренди і перераховується орендарем Орендодавцеві на протязі 3 робочих днів з дня отримання рахунку.
Відповідно до копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії ІХС № 186462, виданого 08.12.1998року Лубенським МРЕВ ДАІ в Полтавській області; серії ІХС № 129460, виданого 14.03.1997року Лубенським МРЕВ ДАІ в Полтавській області, власником автомобіля УАЗ 3303 “Сула”, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3 та автомобіля ГАЗ -52, ТВГ-15Н, 1990 року випуску, шасі 286965, двигун 50567, є Оржицьке міжколгоспне виробничо-експлуатаційне підприємство “Агропроменерго”(а.с.36).
У відповідності з вказаними умовами Договорів позивачу були виставлені рахунки на сплату орендної плати на загальну суму 3300,00грн., а саме:
№12 від 01.12.2009року на суму 150,00 грн.; №1 від 01.11.2009року на суму 150,00 грн.;
№10 від 01.10.2009року на суму 150,00 грн.; №9 від 01.09.2009року на суму 150,00 грн.;
№8 від 03.08.2009року на суму 150,00 грн.; №7 від 01.07.2009року на суму 150,00 грн.;
№6 від 01.06.2009року на суму 150,00 грн.; №5від 04.05.2009року на суму 150,00 грн.;
№4 від 01.04.2009року на суму 150,00 грн.; №3 від 02.03.2009року на суму 150,00 грн.;
№2 від 02.02.2009року на суму 150,00 грн.; №1 від 05.01.2009року на суму 150,00 грн.;
№10 від 01.10.2010року на суму 150,00 грн.; №9 від 01.09.2009року на суму 150,00 грн.;
№8 від 02.08.2010року на суму 150,00 грн.; №7 від 01.07.2010року на суму 150,00 грн.;
№6 від 01.06.2010року на суму 150,00 грн.; №5від 03.05.2010року на суму 150,00 грн.;
№4 від 01.04.2010року на суму 150,00 грн.; №3 від 01.03.2010року на суму 150,00 грн.;
№2 від 01.02.2010року на суму 150,00 грн.; №1 від 04.01.2010року на суму 150,00 грн..
Позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача орендну плату за договорами від 14.01.2008р. та від 11.03.2008р. на загальну суму 17502,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та випискою банку по особовому рахунку позивача, довідкою Оржицького відділення ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”(а.с.67-90, 15).
Однак, як свідчать докази, надані позивачем та акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.11.2009р. позивачу були надані послуги по оренді автомобілів лише на суму 3377,91грн, а саме: оренда автомобілів на суму 3150,00грн. та реалізувались ел. матеріали на суму 227,91грн., тобто позивачем була здійснена переплата грошових коштів на суму 14124,94грн.
Наявність переплати позивача в сумі 14124,94грн. також підтверджено в двостороннє підписаному акті звірки взаєморозрахунків станом на 28.09.2010р. (а.с.17).
На претензію позивача 10.09.2010р. з вимогою повернути переплату в розмірі 14124,94грн., відповідач відповів, що заборгованість визнає, але в зв'язку з економічною кризою не має можливості повернути грошові кошти. (а.с.14).
Посилаючись на те, що сума 14124,94грн. орендної плати є надмірно сплаченою, оскільки послуги з оренди на таку суму за спірний період не надані, позивач на підставі ст. 1212 ЦК України заявив позовні вимоги про стягнення цієї суми як одержаної без достатніх підстав.
При вирішення спору судом враховується також наступне.
Як свідчать надані в обґрунтування позову договір від 14.01.2008р. та договір від 11.03.2008р., дані договори були укладені між Оржицьким виробничо -експлуатаційним підприємством з енергетики та електрифікації, в особі директора ОСОБА_1 (відповідачем), що діє на підставі статуту, з одного боку та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія ВОО №785586 від 15.03.2007 р (позивачем).
Тобто зі сторони відповідача позивача договори уклав директор ОСОБА_1, який призначений на дану посаду з 16.08.2001р., згідно наказу №12 від 16.08.2001року (а.с.34).
Зі сторони позивача договори уклав фізична особа -підприємець ОСОБА_1, який зареєстрований як фізична особа -підприємець з 15.03.2007року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 14.10.2010року за №7260581
Таким чином дані договори були укладені однією і тією ж особою - ОСОБА_1.
Відповідно до ч.3 ст.238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно п.1 ст.83 ГПК України, суд може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Враховуючи, що Договір від 14.01.2008р. та договір від 11.03.2008р. був укладений від імені Оржицького міжколгоспного виробничо-експлуатаційного підприємства з енергетики та електрифікації “Агропроменерго” його представником -директором ОСОБА_1 одночасно і у своїх інтересах -як фізичної особи -підприємця, вказані договори не відповідають вимогам закону - ч.3 ст.238, ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що визнання договори оренди від 14.01.2008р. та 11.03.2008р. мають бути визнані судом недійсними на підставі ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
З огляду на вищевикладене, позов задоволенню не підлягає, оскільки підставою вимог були заявлені договори, які визнані недійсними судом.
Згідно ст.216 Цивільного кодексу України, встановлено, що недійсний правочин не створює наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009р. № 6 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними»право чин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. За змістом ст. 216 ЦК України та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, суд може застосувати з власної ініціативи реституцію як наслідок недійсності оспорюваного правочину.
Таким чином, в порядку реституції слід зобов'язати відповідача повернути позивачеві переплату орендних платежів в сумі 14124,94грн., а позивача - зобов'язати орендовані транспортні засоби відповідачу.
Судові витрати слід покласти на позивача на підставі ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83 (п.1), 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. У позові відмовити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди від 14.01.2008р., укладений між Оржицьки міжколгоспним виробничо-експлуатаційним підприємством з енергетики та електрифікації “Агропроменерго” в особі директора ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
3. Визнати недійсним договір оренди від 11.03.2008р., укладений між Оржицьки міжколгоспним виробничо-експлуатаційним підприємством з енергетики та електрифікації “Агропроменерго” в особі директора ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
4. Стягнути з Оржицького міжколгоспного виробничо - експлуатаційного підприємства по енергетиці та електрифікації “Агропроменерго” (с.Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37700, ідентифікаційний код 24560778) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 14124,94 грн . в порядку реституції.
5. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в порядку реституції повернути Оржицькому міжколгоспному виробничо -експлуатаційному підприємству по енергетиці та електрифікації “Агропроменерго”(с.Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37700, ідентифікаційний код 24560778):
- автомобіль ГАЗ -52, ТВГ-15Н, 1990 року випуску, шасі 286965, двигун 50567, право власності на який зареєстровано за Оржицьким міжколгоспним виробничо - експлуатаційним підприємством по енергетиці та електрифікації “Агропроменерго”, та знаходиться за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с.Заріг.
- автомобіль УАЗ 3303 “Сула”, 1987 року випуску, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, право власності на який зареєстровано за Оржицьким міжколгоспним виробничо -експлуатаційним підприємством по енергетиці та електрифікації “Агропроменерго”, та знаходиться за адресою: Полтавська область, Оржицький район, с.Заріг.
Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Т.М.Безрук
Повне рішення складено та підписано: