Справа № 274/8784/24 Провадження № 1-в/0274/1339/24
15.11.2024 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за клопотанням про приведення вироку у відповідність до закону засудженого
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, зареєстрований та проживав до засудження за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 , який відбуває покарання в державній установі "Райківська виправна колонія (№ 73)", про приведення вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2020 щодо ОСОБА_3 у відповідність до Закону України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Засуджений в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання без його участі.
Установа виконання покарань звернулася до суду із заявою про проведення судового засідання без участі представника установи, представник проти клопотання заперечував, оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, яке не пов'язане із Законом України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Прокурор звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання без його участі, заперечив проти задоволення клопотання у зв'язку з відсутністю підстав.
Суд не визнає явку засудженого, представника установи виконання покарань та прокурора в судове засідання обов'язковою та вважає за можливе розглянути клопотання без їх участі.
Перевіривши доводи клопотання та додані до нього матеріали, суд доходить таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2020 ОСОБА_3 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.
Вирок набрав законної сили 08.09.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що звільнення особи від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку із набранням чинності Законом № 3886-IX можливе лише щодо особи, яка вчинила викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Отже, норми Закону України № 3886-ІХ не поширюються на діяння, передбачені ст. 186 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за грабіж - відкрите викрадення чужого майна.
Відповідно до зазначеного, набрання чинності Законом № 3886-IX не може бути правовою підставою для звільнення ОСОБА_3 від призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2020 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до закону - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення, засудженим з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1