Справа № 158/3550/24
Провадження № 3/0158/952/24
22 листопада 2024 року м. Ківерці
Суддя Ківерцівського районного суду Волинської області Сіліч Ю.Л., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки,
- за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 968676 від 11.11.2024 року, цього ж числа о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно своєї дочки ОСОБА_2 , а саме погрожувала їй фізичної розправою. Правова кваліфікація - ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась До суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підставі поданих до суду матеріалів провадження.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке відповідно до фабули зазначеної у протоколі, виразилось у погрозах фізичною розправою відносно своєї дочки.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, окрім іншого, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується умисною формою вини і передбачено наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні, в тому числі і моральних.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 11.11.2024 року за місцем проживання останньої, її мати ОСОБА_1 , ображала її нецензурною лайкою, шарпала за верхній одяг та виганяла з будинку.
Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення містяться лише дії ОСОБА_1 щодо погроз ОСОБА_2 фізичною розправою.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім іншого, суд зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч