Провадження номер 3/741/1277/24
Єдиний унікальний номер 741/2208/24
іменем України
25 листопада 2024 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративні правопорушення (протоколи серії ВАБ № 183195) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
19 жовтня 2024 року о 10:46 год в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у п'яному вигляді, вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні у її сторону нецензурною лайкою та погрозою фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 . Правопорушення вчинене повторно протягом року, суд № 7101 від 04 вересня 2024 року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, з обставинами, зазначеними у протоколі про адміністративні правопорушення, погодився частково. Зазначив, що указане правопорушення учинив у відповідь на умисні провокативні дії колишньої дружини ОСОБА_2 , які заважали його відпочинку. З ОСОБА_2 вони проживали в одному будинку, наразі остання виселилась. Також пояснив, що зробив для себе відповідні висновки, обіцяв подібного не повторювати.
Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з'явилась.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Постановою Носівського районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2023 року (справа № 741/1661/23) ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. Постанова набрала законної сили.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п. 14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Ураховуючи вищенаведене, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, суд уважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та його дії вірно кваліфіковані органом поліції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується достатніми, належними та допустимими письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
- обставинами, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 049003 від 19 жовтня 2024 року;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 19 жовтня 2024 року, яка, будучи повідомленою про відповідальність за ст. 383 КК України, повідомила, що 19 жовтня 2024 року близько 10:46 год. за місцем проживання колишній чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19 липня 2024 року;
- рапортом інспектора-чергового ВП № 4 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області від 19 липня 2024 року.
Суд зазначає, що поведінка ОСОБА_1 у даному конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність його дій, що встановлено з пояснень потерпілої ОСОБА_2 , безумовно спричинили їй емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку та нездатність захистити себе за ознакою статі, та як наслідок завдали психічної шкоди здоров'ю.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Крім того, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість осіб, які складали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у результатах розгляду справи або притягненні останнього до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34, ст. 35 КУпАП обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, суд робить висновок про те, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника та запобігання вчиненню аналогічних правопорушень як ним, так і іншими особами, буде адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня її винесення через Носівський районний суд Чернігівської області.
Суддя Анатолій КРУПИНА